^
Мотивуємо молодь до дії

Що ми робимо


  • Волонтеримо

    наша діяльність спрямована на залучення молоді до реалізації соціальних проектів з метою поширення волонтерського руху в Україні

  • Об’єднуємо

    спільні ідеї та ідейників для підвищення відповідальності та активності людей у своїх містах щодо вирішення гострих проблем, які існують в українському суспільстві

  • Підтримуємо

    лідерів, які беруть на себе відповідальність за розвиток держави та можуть простими кроками покращувати становище найбільш незахищених категорій населення

  • Розвиваємо

    громади, адже віримо, що саме місцеві спільноти відіграють ключову роль у формуванні добробуту регіонів.

Долучайся до:


  • Програма “Розвиток волонтерства в громадах”

    Програма спрямована на підтримку локальних молодіжних волонтерських ініціатив в малих (сільських, селищних, міських) громадах.

     

    Мета програми: розвиток малих громад України через підтримку активної молоді.

     

    Цілі:

    • підтримка молодіжних ініціатив, спрямованих на соціальний, культурний і освітній розвиток сільських територій;
    • підтримка молодіжних ініціатив, спрямованих на соціалізацію та залучення до життя громади дітей та підлітків сиріт, напівсиріт, тих, що опинились у складних життєвих обставинах;
    • розвиток волонтерства в малих локальних громадах;
    • налагодження співпраці між державою, церквою та громадським середовищем заради сталого розвитку громади;
    • поширення ідеї створення мережі постійнодіючих молодіжних волонтерських осередків.

     

    Формат програми: щорічний конкурс грантів, неформальні освітні заходи (тренінги, конференції, форуми), менторство та супровід волонтерських груп протягом реалізації проектів.

     

     

    Політика конкурсу грантів

    Конкурс грантів відбувається один раз в рік. Максимальна сума міні-гранту до 20 000 грн. Витрати на харчування не покриваються. Власний внесок подавача необов’язковий, але його наявність позитивно впливатиме на оцінку проекту.

     

    Вимоги до проектів-учасників конкурсу грантів:

    • залучення до проекту дітей та підлітків: сиріт, напівсиріт, тих, що опинились у складних життєвих обставинах;
    • співпраця з релігійними організаціями/церквами або місцевими священиками;
    • наявність юридично зареєстрованої громадської/благодійної організації;
    • наявність рахунку в банку;
    • тривалість проекту не менше 3 місяців.

     

    Контакти координатора програми:

    Анастасія ДИШКАНТ

    +38 (073) 141 17 02

    volunteerproject.lef@gmail.com

    Більше
  • Програма “АктивуйСя”

    Програма розвитку потенціалу малих громад Львівщини в рамках програми “Розвиток волонтерства в громадах”.

     

    Мета - підтримати розвиток культури та міжсекторальної співпраці у 10 громадах Львівської області шляхом реалізації комплексної культурно-освітньої програми та мікроґрантування.

     

    Цілі програми:

    • сприяння трансформаціям культурних просторів в громаді (створення альтернативних просторів: молодіжних центрів, культурних центрів, центрів розвитку громади та ін.)
    • підтримка ініціатив, спрямованих на соціальний, культурний і освітній розвиток сільських територій;
    • підтримка ініціатив, спрямованих на соціалізацію та залучення до життя громади дітей та підлітків сиріт, напівсиріт, тих, що опинились у складних життєвих обставинах;
    • розвиток волонтерства в малих локальних громадах;
    • налагодження співпраці між державою, церквою та громадським середовищем заради сталого розвитку громади.

     

    Що змінилося в громадах після участі в програмі? 

     

    • у м. Жидачеві з 2018 року працює Волонтерський центр;  
    • у с. Великі Глібовичі Перемишлянського р-ну "нове дихання" отримала Катехитична школа; 
    • у с. Ладанці Перемишлянського р-ну започаткували для громади англомовні табори із носієм мови; 
    • у с. Добряни Стрийського р-ну запрацював Молодіжний простір "За горнятком"; 
    •  у с. Трибоківці Жидачівського р-ну для місцевої громади та громади сусіднього села Квітневе запрацювала Молодіжна християнська платформа; 
    • діти та молодь із Розвадівської ОТГ мають можливість реалізовувати свої креативні ідеї у Молодіжному просторі, який відкрився у с. Черниця Миколаївського р-ну.

     

     

    За 2 роки існування програми відбулося чимало локальних змін. Львівщина розвивається завдяки небайдужості її громадян. Названі зміни - це ще не весь перелік усього, що відбулося і чим пишаємося ми, Львівська освітня фундація. 

     

    Детальніше про здобутки попередників,  їхні виклики та шлях до змін можна дізнатися тільки зі середини, побувши учасником, а в результаті переможцем програми "АктивуйСя". 

     

    Умови участі в програмі:

    1. Обов’язкова наявність команди організаторів проекту: Народний дім / бібліотека (на вибір), місцевий священник (священники), а також активні представники громади.
    2. Наявність обґрунтованої ідеї сталого соціального проєкту в громаді з обов’язковим залученням сімей в кризі та / або дітей-сиріт та дітей в складних життєвих обставинах.
    3. Наявність зареєстрованої неприбуткової (громадської, благодійної, релігійної) організації та рахунку в банку.

     

    Дорожня карта програми

    1. 27 січня - 29 лютого - Прийом заявок на участь (за встановленим зразком).
    2. 29 лютого-15 березня - Відбір проєкту громад-учасників.
    3. 15 березня - 1 червня -  Освітні заходи для відібраних учасників (3 навчальні дні розподілені протягом цього часу).
    4. 1 червня - 31 серпня - Підготовка та проведення в громадах дитячих таборів та фандрайзингових заходів.
    5. 1 вересня - 1 грудня - Мікроґрантування проєктів від Львівської освітньої фундації як додатковий ресурс для реалізації. Реалізація заявленого соціального проєкту.
    6. 6 грудня - Підбиття підсумків програми - Форум учасників.

     

    Хід реалізації програми:

    • Освітня частина програми, запропонована організаторами.
    • Після проходження освітньої частини переможці подають до ЛОФ деталізовані ідеї соціальних проєктів, описаних за зразком аплікаційної форми.
    • Далі громади-переможці повинні організувати в громаді за фінансової підтримки Департаменту (не більше 20 000 грн.) літній дитячий табір та в його підсумку фандрайзинговий захід - фестиваль для дітей та сімей з метою збору коштів на реалізацію запланованого соціального проєкту.
    • Після успішного проведення заходу громади-учасники отримують від ЛОФ міні-ґрант у максимальному розмірі 20 000 грн. на реалізацію соціального проєкту, а зібрані під час заходу кошти використовують як власний внесок у реалізацію проєкту.

     

    Контакти координатора програми:

    Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ

    +38 (093) 4867 406

    volunteerproject.lef@gmail.com

    ______________________

    Програму реалізовує Львівська освітня фундація та Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА.

     

    На фото заняття у Волонтерському центрі м. Жидачів Львівської обл. Фото зі сторінки керівниці центру Оксани Полівчак у ФБ. Автор світлини - Ігор Іванців. 

    Більше
  • Програма “Сильна громада”

    Освітньо-грантова програма для спільнот Львівщини, які мають ідею для розвитку своєї громади в соціальній, культурній та освітній сфері.

     

    Географія учасників:

    Села, містечка, районні центри Львівської області.

     

    Учасники програми:

    З кожного села/селища міського типу/міста команда з 3 осіб, серед яких є священик, молода активна людина та представник освітнього чи культурного закладу.

     

    Практична цінність: Відібрана до участі команда приїжджає з готовою ідеєю для її розпрацювання. Впродовж одноденного тренінгу, з допомогою кваліфікованих тренерів, котрі мають особистий досвід в сфері реалізації соціальних проектів у локальних громадах, команда учасників здобуде навики для реалізації проекту. Проте лише найкращі ідеї буде обрано для фінансування.  

     

     

    Програма навчання:  

    - аналіз запропонованої проблематики у громаді;

    - написання проектної заявки в контексті управління проектом;

    - фандрейзинг.

     

    Тобі до нас, якщо що маєш ідею:

    • соціально-культурного напряму;
    • створення/розвитку молодіжного простору;
    • створення/розвитку центру розвитку громади;
    • культурно-історичного напряму;
    • культурно-мистецького напряму;

     

    Стеж за анонсами програми і не прогав можливість зреалізувати ідею саме твоєї громади.  

     

     

    Контакти координатора програми:

    Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ

    +38 (093) 4867 406

    volunteerproject.lef@gmail.com

    _________________________________

    Програму реалізовує Львівська освітня фундація у співпраці з ГО “Українська Галицька Асамблея”.

     

    На фото учасники табору "Активні громади" (лютий 2019 р.) реалізований в рамках програми "Сильна громада".

    Більше
  • Впровадження реформи ДІ на Львівщині

    Основною метою програми є поширення інформації про реформу деінституціалізації та підтримка активних ОТГ Львівщини у створенні відповідної соціальної послуги в громаді.

     

     

    Впровадження реформи ДІ у 5-ти пілотних ОТГ Львівщини пілотний проект у співпраці між ЛОФ та СуСД ЛОДА.

     

    Втілення реформ децентралізації та деінституціалізації є важливим викликом для українського суспільства, водночас їхня паралельність дає можливість формувати нові тенденції у підвищенні якості життя сімей у громадах. Формування об’єднаних територіальних громад, укрупнення території, перерозподіл повноважень — все це створює можливості для чіткого бачення проблем, які існують у громаді. Відповідальність за дітей-сиріт, дітей-соціальних сиріт, сім’ї у складних життєвих обставинах тепер лежить на плечах керівництва ОТГ, які не завжди мають відповідні знання, кваліфікації та розуміння соціальної проблеми.

     

    У травні 2018 року спільно із Службою у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації стартувала пілотна програма “Впровадження реформи деінституціалізації у 5-ти пілотних ОТГ Львівщини”. Основною метою програми є поширення інформації про реформу деінституціалізації та підтримка активних ОТГ Львівщини у створенні відповідної соціальної послуги в громаді. Завдання команди проекту розповісти представникам ОТГ про реформу та види соціальних послуг, наголосити на необхідності створення посади фахівця соціальної роботи у громаді, постійне підвищення його кваліфікації, створення соціальної послуги, яка мінімалізуватиме вплив певної соціальної проблеми на громаду. На шляху реалізації проекту мешканці ОТГ відвідають серію навчань, а також спільно із тренерами оберуть проблему, яку вони мають намір вирішувати в ОТГ першочергово.

     

    Першими 5-ма пілотними ОТГ стали: Гніздичівська, Новокалинівська, Давидівська, Заболотцівська та Магерівська громади. Кожна із них обрали свою конкретну потребу в соціальній послузі, над якою зараз активно працюють. Після проходження навчальної частини проекту, учасники програми перейдуть до створення проектних пропозиції. Шляхом конкурсу “Львівська освітня фундація” та Служба у справах дітей ЛОДА відберуть з 5 лише 3 проектні пропозиції, які будуть підтримані грантами. У рамках проекту громади організовуватимуть фестивалі сім’ї задля поширення інформації про реформу деінституціалізації та шляхи підтримки дітей та сімей у кризі.

    Тривалість проекту - 1 рік. Сьогодні БО “Львівська освітня фундація” шукає нові 5 ОТГ для реалізації програми.

     

    Для довідки:

    Мета проекту: забезпечити громади необхідними інструментами для створення конкретної соціальної послуги задля збереження біологічних родин конкретної ОТГ.

     

    Принципи проекту:

    - орієнтації на найкращі інтереси кожної дитини;

    - добровільності (кожна громада має можливість позитивно чи негативно відреагувати на запрошення у проекту)

    - повного інформування (громада та ЛОФ надають якомога повнішу інформацію для організаторів проекту та тренерів, з метою отримання якіснішого продукту; також це включає зобов’язання ОТГ відвідувати усі заплановані заходи);

    - зміна парадигми роботи органів соціальної сфери від контролюючої до підтримуючої.

     

    Продукт проекту:

    сформоване бачення та план дій громади щодо створення принаймні одної конкретної послуги в ОТГ з метою захисту прав дитини та сім’ї.

     

    Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

    Більше
Всі проекти

Новини


  • Розвиток волонтерства у громадах. Конкурс міні-грантів 2020

    Активно берете участь у розвитку громади, але відчуваєте брак знань та ресурсів? Можете написати конкретний список проблем в громаді та маєте ідеї як їх вирішити? Впевнені, що співпраця молоді, бізнесу, влади і церкви можуть створити
    якісні соціальні зміни? 

     

    Вітаємо, ви - ідеальний учасник для програми Розвиток волонтерства в громадах! 

    Ми пропонуємо вам заповнити заявку на конкурс, отримати фінансову підтримку соціального проєкту та коротке навчання. 

     

     

    Розвиток волонтерства в громадах - це програма підтримки локальних молодіжних волонтерських ініціатив в малих (сільських, селищних, міських) громадах України. 

    Хто може брати участь у конкурсі?

    • Релігійні громади, які проводять активну соціальну діяльність, або планують її розпочати;
    • Представники державних, недержавних чи комунальних установ, які проводять діяльність у сфері розвитку культури, волонтерства, освіти,  спорту, соціального захисту та забезпечення;
    • Активні представники громади, які своєю діяльністю сприяють її розвитку.

     

    Щоб взяти участь у конкурсі:

    1. Сформуйте команду організаторів проєкту, яка включатиме священника, активних представників громади, волонтерів, а також за можливості представників бізнесу, урядових, неурядових та комунальних установ тощо;
    2. Визначте та обґрунтуйте ідею соціального проєкту в громаді. Обов’язково опишіть яким чином ваш проєкт залучить до участі вразливу категорію населення (сім’ї в кризі та / або дітей-сиріт та дітей в складних життєвих обставинах тощо);
    3. Вам потрібно мати зареєстровану неприбуткову (громадську, благодійну, релігійну) організацію та рахунку в банку.
    4. Якісно опишіть свою ідею та заповніть аплікаційну форму до 18 березня (23:59) й надішліть її на пошту volunteerproject.lef@gmail.com із позначкою "На конкурс Розвиток волонтерства в громадах".

     

     

    Важливі дати програми:

    • 17 лютого - 18 березня - прийом заявок на участь у конкурсі;
    • 19 березня - 2 квітня  - відбір команд-переможців конкурсу;
    • 2 квітня - оголошення переможців конкурсу
    • 3 квітня - 15 травня - одноденні (дводенні) навчання з комунікації та волонтерського менеджменту в локаціях, близьких до громад-учасників; або проведення вебінарів;
    • 16 квітня - 15 жовтня - реалізація проектів;
    • 15 травня - 15 жовтня -візити координаторки програми в громади;
    • 15 жовтня - 5 листопада - звітування

    Максимальний розмір ґранту становить 20 000 грн. Проте, ми очікуємо, що ви також долучитеся фінансово до проєкту та покриєте 20% від загального бюджету. (Ми рекомендуємо вам провести фандрайзингові заходи, щоб залучити додаткове фінансування - благодійні ярмарки, свята і т.д. або ж передбачити у проекті фінансовий внесок за участь у заходах. Також, рекомендуємо залучитися матеріальною підтримкою місцевого бізнесу та органів місцевого самоврядування).

     

    Важливо! Кошти ґранту не можуть бути використані на:

    - проведення літніх дитячих таборів без продовження у рамках проєкту подальшої діяльності з цільовою групою;

    -  будівництво каплиць, дитячих майданчиків тощо;

    - закупівлю матеріалів, техніки та ін. без здійснення безпосередньої роботи з цільовою групою;

    - харчування учасників заходів на суму більшу ніж 20% від затребуваної суми;

    - подарунки учасникам заходів;

    - виплату винагороди тренерам, аніматорам тощо ( за винятком тих випадків, коли неможливе надання послуг на волонтерських засадах). 

     

    ____________________________

    Контакти координаторки програми

    volunteerproject.lef@gmail.com

    +380 73 14 11 702

    Анастасія Дишкант

    Більше
  • Розпочато конкурс на участь у програмі “АктивуйСя” для громад Львівщини

     

    Львівська освітня фундація у співпраці з Департаментом з питань культури, національностей та релігій ЛОДА вчетверте оголошують відкритий конкурс на участь в щорічній програмі комплексної підтримки синергійних зв'язків релігійних громад та закладів культури на Львівщині.

     

    Мета програми: Підтримати розвиток культури та міжсекторальної співпраці у громадах Львівської області шляхом реалізації комплексної культурно-освітньої програми та мікроґрантування.

     

    Географія учасників програми: Львівська область

     

    Цілі програми:

     

    • сприяння трансформаціям культурних просторів в громаді (створення альтернативних просторів: молодіжних центрів, культурних центрів, центрів розвитку громади та ін.)
    • підтримка ініціатив, спрямованих на соціальний, культурний і освітній розвиток сільських територій;
    • підтримка ініціатив, спрямованих на соціалізацію та залучення до життя громади дітей та підлітків сиріт, напівсиріт, тих, що опинились у складних життєвих обставинах;
    • розвиток волонтерства в малих локальних громадах;
    • налагодження співпраці між державою, церквою та громадським середовищем заради сталого розвитку громади.

     

     

     

    Хід реалізації програми

     

    1. Ініціативна група подає до Департаменту  заявку на участь у програмі, після чого експерти ЛОФу та Департаменту оберуть громади-переможці.  
    2. Переможці зобов'язуються взяти повну участь в освітній частині програми, запропонованій організаторами.
    3. Після проходження освітньої частини переможці подають до ЛОФ деталізовані ідеї соціальних проєктів, описаних за зразком аплікаційної форми.
    4. Далі громади-переможці повинні організувати в громаді за фінансової підтримки Департаменту (не більше 20 000 грн.) літній дитячий/молодіжний табір та в його підсумку захід - фестиваль для дітей та сімей з метою збору коштів на дофінансування запланованого соціального проєкту.
    5. Після успішного проведення заходу громади-учасники отримують від ЛОФ міні-ґрант у максимальному розмірі 20 000 грн. на реалізацію соціального проєкту, а зібрані під час заходу кошти використовують як власний внесок у його реалізацію.

     

    Дорожня карта програми

     

    1. 27 січня - 29 лютого - Прийом заявок на участь (за встановленим зразком).
    2. 29 лютого-15 березня - Відбір проєкту громад-учасників.
    3. 15 березня - 1 червня -  Освітні заходи для відібраних учасників (3 навчальні дні розподілені протягом цього часу).
    4. 1 червня - 31 серпня - Підготовка та проведення в громадах дитячих таборів та фестивалів.
    5. 1 вересня - 1 грудня - Мікроґрантування проєктів від Львівської освітньої фундації як додатковий ресурс для реалізації. Реалізація заявленого соціального проєкту.
    6. 6 грудня - Підбиття підсумків програми - Форум учасників.

     

    Умови участі в програмі:

     

    1. Обов’язкова наявність команди організаторів проєкту: Народний дім / бібліотека (на вибір або спільно), місцевий священник (священники), а також активні представники громади.
    2. Наявність обґрунтованої ідеї сталого соціального проєкту в громаді з обов’язковим залученням сімей в кризі та / або дітей-сиріт та дітей в складних життєвих обставинах.
    3. Наявність зареєстрованої неприбуткової (громадської, благодійної, релігійної) організації та рахунку в банку.

     

    Терміни подання документів для участі у проєкті:

    Прийом заявок на проєкт з 27 січня до 29 лютого 2019 року.

     

    Інформація куди приносити або надсилати заявки: 

    Заявка на участь у програмі (заповнена за встановленим зразком) приймається щоденно з 09.00 до 18.00 год., крім суботи, неділі та святкових днів за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 14, каб. 35, Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА 

    або можуть бути надіслані на електронну пошту Департаменту uklviv@ukr.net з позначкою "На конкурс “АктивуйСЯ".

     

    Контактний телефон для довідок від

    Департаментом з питань культури, національностей та релігій ЛОДА: (032) 261-22-26.

     

    Контактна особа від Львівської освітньої фундації:

    Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ

    +38 (093) 4867 406

    volunteerproject.lef@gmail.com

    Більше
  • Відкрито вакансію менеджера з комунікацій у Відділ розвитку громад

    Наша Фундація динамічно розвивається і час до часу потребує нових людей. Саме зараз для Вас є унікальна можливість познайомитись з нами у процесі роботи.

     

    Розпочинаємо пошук Менеджера з комунікацій у Відділ розвитку громад. 

     


    Тобі до нас, якщо:


    1. Маєш досвід праці менеджером з комунікацій не менше 1 року.


    2. Можеш розпрацювати комунікаційну стратегію відділу та кожної програми окремо.


    3. Можеш донести до громади інформацію про роботу та можливості відділу.


    4. Розумієш специфіку роботи неурядового сектору та не боїшся священників :-) 


    5. Не боїшся відряджень Україною і не тільки, та готовий до гнучкого графіку роботи.


    6. Маєш навички організації та проведення медіа заходів різних форматів.


    7. Вмієш якісно висвітлювати інформацію на сайті, в соціальних мережах, youtube каналі та інших комунікаційних платформах.


    8. Любиш писати статті, інтерв'ю та смачні лонгріди.


    9. Можеш розробити та підготувати пром-матеріали відділу та програм відділу.


    10. Подбаєш про якісне фото та відео висвітлення роботи відділу. 


    11. Проводиш тренінги та навчання з комунікацій (вітається). 


    12. Знаєш англійську мову хоча б на рівні upper intermediate (дуже вітається). 


    13. Маєш досвід співпраці із ЗМІ (домовлятися про інтерв'ю, запрошувати на події, писати прес-анонси та прес-релізи, організовувати брифінги).

     
    14. Повністю береш на себе налагодження співпраці та партнерства з іншими організаціями в сфері поширення та висвітлення інформації.


    15. Будеш дбати також за якісну комунікацію всередині команди, між проектна співпраця та синергія.

     


    Якщо ти людина ідеї, любиш працювати на якісний результат, тебе не лякає глибина і ти 100% командний гравець,тоді не зволікай, ти нам потрібен/на! 

     


    Резюме надсилати сюди: lef.socialprojects@gmail.com


    За детальнішою інформацією до керівника Відділу розвитку громад - Наталі Шалати. 

    Більше
  • Вдруге відбувся Форум соціально-культурних змін «АктивуйСя”

     

    У Львові 14 грудня вдруге відбувся Форум соціально-культурних змін “АктивуйСя: кращі простори, кращі спільноти” організований як підсумок освітньо-грантової програми «АктивуйСя», яку у співпраці реалізовують Благодійна організація “Львівська освітня фундація” та Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА.

     

     

    Близько 40 учасників: працівники бібліотек, народних домів та парафіяльні священники з різних районів Львівщини зібралися, щоб обговорити перспективи розвитку культури у локальних громадах та поділитися результатами реалізованих проєктів.

     

     

     

    Разом з експертами з культурної сфери учасники дискутували над темою «Культура в локальних громадах» в рамках якої обговорювали питання:

    • Як надати нове дихання культурі села чи містечка на Львівщині?
    • Як не загубити свою унікальність та популяризувати серед громади?
    • Чому важлива співпраця та як впливає на громаду синергія: народний дім-бібліотека-Церква-влада?
    • Як у непростих реаліях сьогодення культурному сектору не здаватися, а працювати для майбутнього?

     

    Станіслав Клосовський, координатор навчальної програми «АктивуйСя» від БО «Львівська освітня фундація» підсумував: «Мусимо розуміти що таке культура і, які її функції. Це не тільки про спів, танці чи майстер-класи. Культура – це комплекс, це механізми і правила, за якими живуть люди в громаді. Ми мусимо говорити про культуру в малих громадах, про тих, хто займається нею, її розвитком. Це не лише Народні доми чи Будинки культури і бібліотеки, але й також окремі люди - лідери, що іноді перебирають на себе ролі та функції цілих інституцій: обов'язково Церква, школа, громадські об' єднання, а найперше - сім'я. Адже те, що ми вважаємо цінним і важливим фундаментально закладається у наших сім'ях».

     

     

    Пригадуємо, що навесні 2019 р. 12 локальних громад було відібрано для участі у освітньо-грантовій програмі «АктивуйСя», яка щорічно проводиться з метою підтримати розвиток культури та міжсекторальної співпраці у громадах Львівської області шляхом реалізації комплексної культурно-освітньої програми та мікроґрантування.

     

     

    Властиво, під час Форуму представники громад-переможців ділилися успіхами реалізованих проєктів. Так у Львівській області Народні доми та бібліотеки стали майданчиками для зустрічі та творення змін у локальних громадах. Створилися громадські організації, які дбають за проведення якісного дозвілля дітей та молоді. Громади у тісній співпраці з Церквою розширили коло можливостей та заангажованості людей до творення змін на місцях. Маленькими кроками до великих змін!

     

    Світлини Каті Акварельної.

    Більше
  • Відбувся 8 Всеукраїнський Форум «Соціальне служіння для дітей і сімей»

    В рамках Програми підтримки дітей-сиріт фонду Ginger UCEF 10 грудня у Львові відбувся 8 Всеукраїнський Форум “Соціальне служіння для дітей і сімей” організований Благодійною організацією “Львівська освітня фундація”.

     

     

    Понад 120 учасників Форуму гостинно приймали в Центрі ім. митрополита Андрея Шептицького «Українського католицького університету». Географія учасників вкотре приємно вразила - від Донеччини до Львівщини. Форум об’єднав усіх, кому небайдуже соціальне служіння дітям та сім’ям у складних життєвих обставинах. Тих, хто надає допомогу жінками у кризовій вагітності та працює над реформуванням інтернатів, щоб діти поверталися у сім’ї, щоб сім’я й надалі залишалася основою здорового суспільства.

     

    Наталя Шалата, координаторка Програми підтримки дітей-сиріт фонду Ginger UCEF зазначила: «8 Всеукраїнський Форум – це вже добра традиція нашої Львівської освітньої фундації організовувати події такого масштабу. Ми давно перетнули межу 500 у кількості партнерів і станом на сьогодні в рамках Програми реалізували 923 проєкти. Попереду для нашої Фундації ювілейний рік, адже у 2020 нам виповнюється 20 років, 14 з них Фундація співпрацює з Фондом Ginger UCEF та успішно реалізовує Програму підтримки дітей-сиріт чим не можемо не пишатися!»

     

     

    Цьогорічний Форум зорганізували з метою представити успішні приклади від експертів щодо втілення реформи Деінституалізації,  профілактики соціального сирітства, надання соціальних послуг у громадах та забезпечення альтернативних форм опіки. 

     

    Учасники Форуму мали нагоду послухати експертів з релігійної, державної та громадської сфери, які ділилися досвідом впровадження соціальних послуг у локальних громадах, а також механізмами співпраці ГО і влади у сфері надання соціальних послуг.  

     

    З вітальним словом до учасників звернувся Ростислав Тимків, начальник управління «Служби у справах дітей» Львівської міської ради та загалом озвучив виклики місцевої громади. 

     

    Ситуацію із сім’ями у складних життєвих обставинах у Львівській області представив Володимир Лис, начальник служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації. Практичні механізми надання соціальних послуг презентували Наталія Проць (керівниця проектів БО “100% життя”) та Уляна Дорош (керівниця управління з питань праці та сімейної політики Департаменту соціального захисту населення ЛОДА).  

     

     

    Представники від духовенства чи не найкраще проілюстрували як на даний час успішно реалізовуються у громадах соціальні послуги. На прикладі Стрийської єпархії, о. Петро Верхоляк, розповів про розвиток молодіжного волонтерського служіння у громаді. Яскравим прикладом ефективної співпраці громади, Церкви та бізнесу поділився о. Олег Здреник, настоятель церкви Св. Параскеви у с. Вільшаник на Самбірщині. Директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії о. Сергій Триф’як запрезентував алгоритм співпраці у сфері соціальних послуг Церкви та влади на прикладі м. Коломия. Досвід отримання бюджетного фінансування для роботи з дітьми з інвалідністю, запрезентував о. Михайло Сукмановський (директор БФ “Милосердний самарянин для дітей з особливими потребами”, м. Золочів).

     

     

    Відзначимо, що запрошені спікери з-поза меж Львівщини розповіли як відбувається у їхніх громадах профілактика соціального сирітства. Досвідом роботи з одинокими матерями, які самостійно виховують дітей у м. Дніпро поділилася Вікторія Федотова, керівниця громадської організації “Мартін Клуб”. Селищний голова смт. Благодатне Волинської обл. Олександр Топорівський, розповів як залучають та соціалізовують дітей та молодь у молодіжному просторі «The Hub» з метою вийти за рамки формальної освіти та здобути нові знання і вміння.

     

     

    На завершення учасники Форуму працювали у малих групах та спільно пробували напрацьовувати шляхи вирішення проблемних випадків у громадах. Віримо, що в рамках Форуму учасникам вдалося підвищити обізнаність про заходи, спрямовані на профілактику сирітству та знайти партнерів для надання якісних соціальних послуг у своїх локальних громадах.

     

    Світлини Каті Акварельної та Марії Баглай. 

    Більше
  • Відкрито реєстрацію на нову навчальну програму “Соціальні інновації громад”

     

    Львівська освітня фундація росте та розвивається, збільшується не лише склад команди ЛОФу, а й палітра навчальних можливостей. 

       

    Інформуємо та, водночас, оголошуємо конкурс заявок на нову освітньо-практичну програму “Соціальні інновації громад” для релігійних громад зі всієї України.

     

    Соціальні інновації громад - це комплексна річна програма, що має на меті освітню та грантову підтримку ініціатив соціально активних громад України.   

     

    Теоретична частина програми складатиметься із трьох навчальних модулів під час яких учасники зможуть: 

    - проаналізувати власну громаду, визначити ключові сильні та слабкі точки - потенціал та проблеми;

    - отримати вичерпну інформацію про сучасний стан соціальної сфери України, можливості релігійних громад впливати на вирішення соціальних проблем, джерела фінансування соціальних ініціатив та послуг  (державний бюджет України, бюджет громади, співпраця з бізнесом, можливі грантові програми);

    - освоїти основні інструменти проектного підходу до вирішення соціальних проблем у громаді;

    - систематизувати знання у сфері локального фандрейзингу, фінансового управління;

    - отримати від практиків методології створення волонтерських програм та спільнот;

    - освоїти практичні інструменти комунікації.

     

    Практична частина програми: написання грантових заявок та реалізація заявлених проєктів, менторський супровід команд.

     


     

    Учасники

    20 релігійних громад зі всієї території України представлені двома особами: 

    1 священик та 1 активний представник громади.

     

    Вимоги до учасників

    1. Наявність попереднього досвіду у соціальному служінні, реалізації соціальних ініціатив.
    2. Наявність ідеї соціальної ініціативи, проєкту та готовність до її опрацювання і впровадження.
    3. Відкритість до нових досвідів та інноваційних методів вирішення соціальних проблем.
    4. Готовність до налагодження партнерських зв’язків та узгоджених дій з місцевою владою, громадськими формуваннями (окремими активістами, лідерами) та бізнесом
    5. Готовність навчатись та брати активну участь у всіх активностях та заходах програми
    6. Готовність навчатись у проміжках між модулями. Відповідальне ставлення та вчасне виконання завдань тренерів.

     

    Важливо! Шановні заявники звертаємо вашу увагу на те, що навчальна частина програми відбувається у робочі дні! Для уникнення непорозумінь просимо Вас попередньо вивільнити вказані дати, щоб присвятити їх навчанню. Наголошуємо, що умовою участі в програмі та отримання ґранту є присутність на всіх навчальних модулях.

     

    Хто отримає ґрант?

    У підсумку програми буде обрано 10 команд, які отримають міні-ґранти від Львівської освітньої фундації у розмірі до 30 000 грн. на реалізацію проєктів, опрацьованих у рамках навчальної програми.

     

    Важливо про ґрант

    1. Кошти ґранту не покривають адміністративні витрати на реалізацію проєктів.
    2. Метою реалізації проєкту не може бути закупівля матеріалів чи техніки, модернізація чи облаштування приміщень і т.д. без здійснення логічного ряду соціальних активностей.
    3. Коштами ґранту не можуть бути підтримані проєкти євангелізаційного, катехитичного спрямування без залучення до проєкту соціально незахищених категорій населення.
    4. Проєкт, підтриманий в рамках ґранту повинен мати продовження після закінчення фінансування зі сторони БО “Львівська освітня фундація”.

     

    Коли і куди подавати заявки на участь у програмі?

    • Заявки можна заповнювати до 24 грудня 2019 р. включно за посиланням: https://cutt.ly/me3ayE 
    • Оголошення переліку учасників програми: до 21 січня 2020 року.

     

    Контакти координатора програми:

    Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ

    +38 (093) 4867 406

    volunteerproject.lef@gmail.com 

     

     

    Контакти асистента:

    Анастасія ДИШКАНТ

    +38 (073) 14 11 702

    volunteerproject.lef@gmail.com 

    Більше
  • Розпочато відбір анкет на БУР 2020

     

     

     

     

    До 26 жовтня триває відбір координаторів БУР 2020. 

     

    Якщо ви прагнете змін у власній громаді та:

     

    👉 маєте ідею та команду

     

    👉 разом з командою готові взяти на себе відповідальність за організацію усіх процесів БУРтабору і системно працювати над змінами в місті / селі до, впродовж та після БУР-табору --->

     

    Заповнюйте Анкету для відбору координаторів БУР 2020 та отримайте можливість створити громадський простір / молодіжну платформу або допомогти сім'ям у скруті відновити їхні домівки

    Більше
  • Розпочато набір учасників на “Школу відповідального служіння” – 2019

     

    Втретє, команда Львівської освітньої фундації, розпочинає набір на унікальну навчальну програму “Школа відповідального служіння” для релігійних громад України.

     

     

    “Школа відповідального служіння” - це річна модульна навчальна програма у поєднанні з практичним напрацюванням стратегії для конкретної громади щодо подальшої роботи з цільовими групами, громадою, бізнесом.

     

    Особливість програми: У процесі навчання учасники працюють над власним проектом та розробляють методи локального фандрейзингу у супроводі  менторів. По завершенні програми беруть участь у конкурсі грантів та мають можливість отримати фінансування для реалізації своїх проектів, що дозволить послідовно та стабільно розвивати громаду. Цьогорічна Школа має на меті залучити та активізувати молодь у громадах. Водночас дати інструменти співпраці молодшого та дорослого поколінь. 

     

     

    Учасники програми: 6 релігійних громад. Команда яких, повинна бути представлена священиком та активними членами громади (не більше 15 осіб), з них 50 % молоді. 

     

    Умови участі у конкурсі: 

    • попередня співпраця з БО “Львівська освітня фундація” (рік і більше); 
    • заповнена аплікаційна форма та мотиваційний лист; 
    • скан листа-підтримки від єпископа/місцевого представника влади. 

     

    Коли і куди подавати заявки на участь у програмі? 

    Аплікаційна форма на участь у програмі буде відкрита для заповнення з 20 по 30 серпня (23:59) за цим посиланням: https://cutt.ly/iwds34O

     

    Як відбуватиметься програма? 

    • Чотириденний навчальний модуль на терені громади-учасника. Під час навчання учасники з допомогою професійних тренерів виявлятимуть потреби громади, розроблять соціальний паспорт та дорожню карту розвитку громади, а також навчаться планувати соціальний проект, що матиме у майбутньому реальний вплив на громаду.
    • За кожною з громад буде закріплений ментор, який супроводжуватиме та допомагатиме впродовж реалізації проекту.
    • Під час програми кожна з громад має організувати мінімум 1 відкритий фандрейзинговий захід і таким чином внести свою фінансову частку в реалізацію проекту громади.
    • Кожна з громад-переможців отримає від БО “Львівської освітньої фундації” ґрант в розмірі 75 000 грн на реалізацію проекту.

     

     

    Цінність програми для громади-учасника? 

     

    Знання: з проектного менеджменту; як залучати кошти від Благодійних Фондів; де шукати інформацію про міжнародні та національні грантові можливості; як сформувати стратегію роботи у соціальному напрямку на парафії; способи та інструменти комунікації про проект зі ЗМІ.      

     

    Вміння: підготувати аплікаційну форму для подання на грантове фінансування; використовувати техніку SWOT-аналізу; формувати проектні команди; вести ефективну комунікацію з владою, ЗМІ, іншими парафіями та організаціями; підготовка всіх необхідних документів для звітування по проекту.                              


    В результаті навчання громада-учасник матиме розроблений SWOT-аналіз громади, соціальний паспорт громади, дорожню карту розвитку громади в якій проживають, розпрацьовану ідею проекту, підготовану до подання на фінансування, напрацювання стратегії PR-кампанії проекту, випрацювані з ментором ідеї для розвитку соціального служіння.

     

     

    Якщо у Вас виникають питання, просимо звертатися до керівниці програми:

    Наталя Шалата

    e-mail: school.of.liable.ministry@gmail.com

    телефон: +38 068-707-40-11 

    Більше
  • #leftalks. Розмова 4. Соціальні проекти Церкви у м. Надвірна

     

    Надвірна. Мабуть кожен, хто хоча б раз мандрував Івано-Франківщиною, мав можливість їхати через це затишне місто. Лише 45 км від обласного центру і ви потрапляєте в мальовничу природу карпатських гір, які видніються вдалині. Невеличкі будинки, в центрі міста розташувалася пам’ятка архітектури, дерев’яна церква Водзвиження Чесного Хреста (1835 р. Б.) побудова гуцульського типу. Надвірна - місто з великим історико-культурним потенціалом, приваблива для туристів, особлива через матеріальну спадщину - давні церкви та покутську вишивку. 

          

    Восени 2018 р. команда Львівської освітньої фундації познайомилася з місцевим священиком о. Андрієм Будзаком та його помічниками з громади, які успішно пройшли навчальну частину нашої “Школи відповідального служіння” та презентували соціальний проект. Надвірнянці відкриті до потреб незахищених категорій своєї громади, навчилися виявляти ці потреби та з допомогою наших тренерів розкрили свій потенціал і беруться за реалізацію омріяного волонтерського хабу, який стане місцем зустрічі та планування майбутніх ініціатив для волонтерів. А для молоді з особливими потребами ще й місцем праці, адже в одному з приміщень центру вже зовсім скоро функціонуватиме соціальна інклюзивна кав’ярня.      

     

     

    о. Андрій Будзак народився у м. Надвірна. Проте у дошкільний період разом з батьками та старшим братом проживав у м. Тобольск (Сибір, Росія). З дитинства відчував покликання до священства. У 10 років залишився без батька, який трагічно загинув.   Тоді сім’я повернулася до Надвірної і малий Андрій почав прислуговувати біля покійного о. Григорія Сімкайла у церкві Воздвиження Чесного Хреста. Так і залишився на цій парафії дотепер сотрудником. Загалом священичий шлях о. Андрія розпочався зі здобуття вищої духовної освіти в Івано-Франківській семінарії УГКЦ. Згодом отець продовжив студії у Люблінському католицькому університеті Івана Павла ІІ. В 2003 році отримав священичі свячення з рук Владики Павла Василика і був призначений парохом церкви Священномученика Йосафата у смт. Битків Надвірнянського р-ну (7 км. від м. Надвірна - авт.). В о. Андрія за плечима 16 років священичого служіння, велика сім’я - батько 7 дітей та керівництво Благодійним Фондом “Карітас” у Надвірній.                 

     

    У нашому матеріалі дізнаєтеся, як греко-католицький священик своїм прикладом гуртує людей навколо добрих справ, як надвірнянці поширюють добро поміж собою та долучаються до змін у громаді. Це ще один яскравий приклад взаємодії Церкви та громади, співпраця, яка помножує любов та віру, що кожен з нас “господар у своїй хаті”, а місто - це наша спільна домівка. 

     

         

     

    Отче, розкажіть, коли Ви розпочали своє служіння у Надвірній? 

     

    о. Андрій Будзак: Служіння моє у Надвірній розпочалося з того моменту, коли я народився. Потім ми зі сім’єю проживали у Сибіру в м. Тобольску. Мій батько трагічно загинув. Коли мені було 10 років, то ми повернулися у Надвірну. Якраз 1990 рік, розвал Радянського Союзу, вихід УГКЦ з підпілля і я прийшов прислуговувати до нашої старенької церкви біля покійного о. Григорія Сімкайла. Його рідний брат Владика Микола Сімкайло, який заснував Карітас у Івано-Франківську, потім був єпископом у нашій єпархії. От я так почав прислуговувати, прислуговувати, і так розпочалося моє служіння у Надвірній. Одружився, маю 7 дітей.  

    В 2003 році висвятили на священика. Моя парафія за 7 км від Надвірної у смт. Битків. Коли я туди прийшов, то була побудована лише капличка, але релігійної громади як такої ще не було. То я їх організував і так вже там 16 років. Село велике, є три греко-католицькі церкви. Церква Священномученика Йосафата розташована на присілку Битківчик, де є близько 130 номерів. Дуже гарна парафія, вони мені допомагають, були навіть часи, коли парафіяни збирали кошти і допомагали нам тут, у Карітасі, оплачувати світло. Буває так, що передадуть, на нашу їдальню для безхатченків, продовольство (при Карітасі вже 3 роки функціонує їдальня для людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. - авт.). Одне, що мене дуже радує, що люди об’єднуються навколо нашої діяльності, ми даємо людям пропозицію, де вони можуть вибрати, куди долучатися. Діти мої в цьому повиростали, вони мені дуже допомагають. Ми відійдемо, а воно все лишиться.

     

    Як Вам вдається поєднувати всі ці обов'язки: велика сім’я, душпастирське служіння, Карітас? І це, мабуть, ще не весь перелік. 

     

    о. Андрій Будзак: Я думаю, що то не є моя заслуга, то заслуга Божа. Сили дає нам Господь і я часом сам думаю, коли воно те все вдається. Але дивлячись на те, що Господь дає здоров’я, сили, Дух Святий дає розуму це все провадити. Скільки буде давати сили, стільки будемо це тягнути. Господь, якщо бачить, що людина щось хоче, що їй це добре вдається, благословляє. Тому воно все вдається. Молитва і добрі діла та праця додають людині оптимізму, енергії, запалу. Людина тоді має сили, може рухатися. Я мав добрий приклад інших священиків. З Владики Миколи Сімкайла, о. Григорія Сімкайла та інших священиків, від яких я набрався досвіду до тої праці. 

     

     

    “Школа була необхідна для склеювання людей та їхніх ідей”.

     

     

    Поділіться як Ви з командою надвірнянців стали учасниками Школи відповідального служіння (далі - ШВС)?

     

    о. Андрій Будзак: Найперше ми проходили навчання по проекту “Клуб успішного батьківства”, я разом із Уляною Варварук були учасниками програми “Студії живої парафії”, після того нам запропонували стати учасниками Школи відповідального служіння. Для людей нашого міста ця Школа була дуже потрібна, бо у нас таке консервативне середовище і нам тяжко щось нове впроваджувати, тому Школа була необхідна для склеювання людей та їхніх ідей. Напевно тоді ще не всі взяли участь, хто би хотів, але ми зібрали тих, хто мав можливість виділити час на навчання. Але зараз є так, що багато після Школи до нас приєднуються, які готові допомагати, які допомагають матеріально, ресурсно, порадами.

     

     

    Опишіть ідею проекту в рамках ШВС.

     

     о. Андрій Будзак: У нас було дуже багато ініціатив в процесі навчання. Однією з таких, яка була реалістичною до втілення, відкриття волонтерсько-ресурсного центру-хабу. Чому ми запропонували саме цей проект? Щоб мати простір для реалізації наших наступних ідей. Це був такий майданчик для старту. Я думаю, що ті всі ідеї про які ми говорили, якщо буде свідома громада, то це все буде реально зробити. Ми так разом порадились, тренери нам підказали і вирішили, що спершу потрібно реалізувати маленький проект, такий об'єднуючий. У приміщенні Карітасу є багато місця, де можна розвивати різні ініціативи, де можна всім збиратися. І ми тепер бачимо, що перші кроки дають результат. Бо тут ми об'єднуємося. Маємо заняття з дітьми, літні табори. Ми фактично повноцінно працюємо лише рік. Ось це що Ви бачите у нас за рік часу визріло (заняття з молоддю, яка має неповносправність; три зміни дитячих літніх таборів. - авт.). Ще у нас діє їдальня для безхатченків, але то вже добрих 3 роки. Все фактично починалося з тієї їдальні, але так поступово воно все набирає потужних обертів. Ми ще маємо багато ідей, які хочемо реалізувати. Наприклад, хочемо тут відкрити спортивний гурток для дітей. Минулого року планували створити кімнату нічного перебування, але нам не вийшло, то спробуємо ще раз, бо є така потреба. Потім ще плануємо роздавати їжу не тільки тут, при Карітасі, а й розвозити їжу хворим, які є вдома і не мають можливості собі приготувати. Маємо партнерів по Карітасу з Чехії, то вони також нам дуже допомагають. Тобто тут таке спільне місце, де можна робити добре діло. І ми всіх запрошуємо до цього, хто хоче, має можливість прилучитися. І люди долучаються. Також звертаюся до місцевих підприємців, які знають і розумію, готові допомагати. Збирати скарби треба буде на небі, а не на землі.      

     

    Що Вам дала ШВС окрім можливості реалізувати проект? 

     

    о. Андрій Будзак: Ми ніколи не робимо заради того, щоб отримати проект, чи просто заради проекту, ми робимо це заради людей. Коли ми все починали, то у нас, яка була ціль, покладалися виключно на свої можливості. Ми не шукали проект, нас проект сам знайшов (усміхається. - авт.). Ще на Школі відповідального служінням тренери нам добре пояснили, що не можна діяльність зав’язувати на собі. Відтоді ми почали формувати команду і я поступово віддаю свої повноваження не боячись довіряти людям. Ти тоді можеш спокійно поїхати на Службу Божу і не думати, що приїхала гуманітарка і її треба роздати потребуючим. Чи ще щось інше. Тепер у цьому всьому допомагають мені люди.

     

     

    Поки спілкуємося з о. Андрієм його команда помічниць проводять заняття для молоді з особливими потребами, а з великої зали лунають радісні голоси дітвори, яка має літнє таборування при Карітасі. До нашої розмови доєдналися волонтерки Уляна та Аня, котрі були учасницями навчальної частини Школи відповідального служіння.    

     

     

    Що Вас мотивувало об’єднатися навколо ідеї створення волонтерського хабу? З чого Ви починали?

     

    Уляна, волонтерка: Чотири роки тому, коли цього приміщення Карітасу ще не було, а ми планували якісь заходи, з цим було складно. Просили парафіяльний будиночок біля нашої старої церкви або ще десь шукали місце для зустрічей. Уже маючи приміщення, можна організовувати, але поступово. Для того ми і плануємо волонтерський хаб, щоб кожен міг прийти. У одній з кімнат буде висіти така дошка, її поділимо на три частини: наші можливості, потреби громади і волонтерський обмін. Щоб кожен міг прийти і на дошці написати, що я електрик і можу комусь раз у місяць полагодити безкоштовно електрику, а я перукар і можу раз у місяць прийти, і при потребі когось підстригти. Тобто, щоб була можливість кожному прийти і написати чим може допомогти. Люди хочуть включатися в цю роботу, їм подобається бути тут, робити добро, але не кожен готовий перший встати і про це сказати, бо десь ще є страх, невпевненість і нерозуміння чим взагалі можу допомогти.  Людям трохи мотивації часом бракує, але ми стараємося підтягнути, скерувати, підказати чим можете бути нам корисні. І так люди починають підключатися. Ми так як рушійна сила стараємося більше когось залучити. Хочемо, щоб це не було просто місце, плануємо створити комфортні умови для наших волонтерів. Щоб вони могли не просто прийти раз в місяць чи коли ми їх кличемо, а щоб приходили у будь-який час і могли спілкуватися між собою.

     

     

    Чи корисною для Вашої команди була участь у ШВС? 

     

    Уляна, волонтерка: Школа відповідального служіння дала нам побачити наші можливості. Це навчання нас згуртувало. Наше місто таке доволі консервативне, проте має дуже багато потенціалу. Але переважно кожен чекає, щоб хтось почав, а вже тоді долучаються. На Школі ми разом думали з чого починати. Протягом навчального модуля ми проводили моніторинг громади. Вивчали потреби, потенціал, можливості. 

    Одна з таких нагальних потреб, було створення інклюзивної групи для молоді з особливими потребами. Саме для молоді, бо для дітей ми маємо паліативне відділення на базі Будинку дитини і на базі Будинку творчості діє група для дітей дошкільного та шкільного віку з особливими потребами. 

     

    Розкажіть про інклюзивну групу для молоді з особливими потребами? 

     

    Аня, волонтерка: Молодь з особливими потребами у нашому місті була закритою від суспільства. Зараз до нас на заняття приходять семеро підопічних. Двічі на тиждень збираємося по 4 години. Стараємося організувати різноманітні заняття, прогулянки, відвідування різних культурних закладів. Зазвичай наш день виглядає десь так: збираємося, маємо терапію (бісероплетіння, малювання), разом готуємо їсти, розвиваємо кулінарні здібності, тобто те, що їм у житті знадобиться, практичні навички. Вчимо як себе поводити серед інших людей, як хлопці повинні поводитись з дівчатами, елементарні правила етикету. Ми бачимо результат і те, якими вони прийшли до нас, а якими стають. Бог нам допомагає, а ми, люди, є лише інструментами у цій справі.

     

    У волонтерському хабі має функціонувати соціальна інклюзивна кав’ярня, розкажіть про ідею створення?  

     

    Уляна, волонтерка: Ми розуміємо, для нашої молоді, для їхньої соціалізації, для того, щоб суспільство їх не відкидало, щоб вони не були окремою ланкою громади, а щоб повністю увійшли в життя в громади,  дуже добре було б, якби вони працювали хоча б годину в день. Саме такою є ідея створення соціальної кав’ярні, де б молодь могла працювати і, щоб могли самі надавати послуги населенню. Не тільки, щоб вони користувалися послугами, а й самі надавали.  

     

     

    Що плануєте пропонувати відвідувачам кав’ярні? 

     

    Аня, волонтерка: Тут можна буде посмакувати горнятком кави, але й також з’їсти смаколики. Ми вже знайшли людей, які готові благодійно раз на тиждень пекти випічку. Плануємо, що у кав’ярні звучатиме християнська музика, це буде місце не лише для неповносправних людей, а й загалом для молоді. Хочемо, щоб це було місце зустрічі молоді, яка за здоровий спосіб життя.

     

    Що вже вдалося зробити для реалізації проекту соціальної кав’ярні? 

     

    Уляна, волонтерка: Працюємо над дизайном, який вже три рази мінявся (усміхається. - авт.). Ще думаємо як назвати кав’ярню. Замовили стільці, кавову стійку, стримує нас дитячий табір, який зараз проводимо, але ще один заїзд і вже після нього продовжимо облаштовувати кав’ярню. Вже купили кавовий апарат. Кошти виручені від нашої кав’ярні плануємо залучати для утримання соціальної їдальні, а частину на фінансування групи самодопомоги для молоді з особливими потребами.

     

    Як надвірнянці реагують на молодь з неповносправністю? 

     

    Аня, волонтерка: Люди, по-різному. Хтось одразу не готовий до спілкування, з обережністю ставляться, спостерігають. А хтось має в родині особливих дітей, то реагують нормально. Люди придивляються і помічають, що ці діти є дуже щирі, добрі і так починають позитивно сприймати.

     

    Як здійснюєте просвітництво громади?  

     

    Уляна, волонтерка: У нас був храмовий празник у Соборі Благовіщення. Перед тим ми зробили банери з фотографіями, як молодь робить вироби. Коли ми прийшли на храмове свято, то всі наші парафіяни обходили нас, ніхто нічого не питався, лишень дивилися, що це відбувається. Після Літургії люди почали підходити і запитувати: “А хто це все робив? Що це таке є?” І ми почали розказувати про нашу групу для молоді з особливими потребами, що ми це пекли самі та з допомогою волонтерів. До нас зійшлось десь чоловік з п'ятдесят, обступили усіх нас, їм було так цікаво дізнатися, що це таке відбувається і не знали, що є така потреба у місті. Тому що цієї молоді у місті ніхто не бачить, бо вони є закриті, ізольовані. Зараз ми стараємося їх водити всюди. Ми були в піцерії, в музеї, на озері, плануємо сьогодні йти ще на прогулянку в парк для того, щоб знайомитися, спілкуватися з іншими людьми.

    Задумали інклюзивну кав’ярню, щоб люди, які будуть приходити на каву, щоб бачили, що тут працюють не лише повносправні люди, а й з особливими потребами. Вони не просто працюють, їм це приносить задоволення і вони можуть працювати, і вони не є обмежені в тому, щоб нічого не робити.

     

     

    “Ми стали більш відкритими на потреби інших. Ми об’єдналися навколо спільної ідеї, змінилися самі та тих, хто є поряд з нами, наше середовище і ми у цьому укріплюємося”.

     

     

    Як Вам вдалося переконати батьків, щоб віддали дітей у групу?

     

    Уляна, волонтерка:  О, це ще одна окрема історія. о. Андрій має контакти до батьків таких дітей, бо часто їм потрібна продукція: памперси, пеленки чи ще якась допомога і Карітас цьому сприяє, зокрема отець, як керівник Благодійного Фонду. Ми обдзвонювали батьків, обдзвонили 20 чоловік. Багато батьків відмовлялися. Вони, по-перше, не бачать в цьому потреби. Вони не розуміли, що їхні діти можуть мати потребу у чомусь іншому ніж телевізор і перебування вдома. Ті, які відгукнулися, спочатку це було п’ятеро батьків, які прийшли зі своїми дітьми. Ми мали ознайомчу зустріч і пояснювали, розказували, що то таке має бути, що ми будемо робити, для чого їх сюди приводити. Вони з таким дуже настороженням дивилися на це все. Спочатку до нас ходило четверо, потім додалася ще одна дівчинка, батьки якої почули про ініціативу, а потім ще додався Тарас, який у отця на парафії у Битківчику допомагає дякові співати. Так доєднався до нас Тарас. Після двох місяців нашого функціонування, тоді вже до нас доєдналася Оля. Зараз є так, що вони знають в який день і на котру годину мають прийти. Батьки вже просто не можуть не привести. Вони вже між собою настільки здружилися, що кожного нового члена приймають дуже активно, вже не чужаються нікого. 

     

    Які бачите зміни у молоді з особливими потребами, що приходять на групу?  

     

    Уляна, волонтерка: Найперше їхні батьки більше розвантажені. Романова мама дуже дякувала і тішилася, що Роман тут. Зараз він вже добре спить і мама задоволена. 

    Коли вони лишень почали приходити, то були дуже закриті один від одного. Постійно мовчали, не спілкувалися один з одним. Якщо їм було щось потрібно, то зверталися до когось з нас. Зараз ми практично стоїмо збоку, бо вони самі між собою спілкуються. Були у нас такі моменти, коли ми організували танці, то Роман запрошував Софійку, у якої також синдром Дауна. Вони вже не стидалися один одного. Тарас наш гарно танцює, то запрошував всіх танцювати. Ми минулого тижня ходили на пікнік, то наскільки Роман відкрився, що мені самій було приємно, як він сам розпалив вогонь, сам накладав сардельки, дивився за ними, сам приносив, роздавав і йому це дуже подобалося.

     

    Хто ці люди з громади, яких Ви об’єднали у команді помічників? 

     

    Уляна, волонтерка: Більша частина громади і тих, хто проходив Школу відповідального служіння залучені до наших ініціатив, може не весь час, але долучаються по потребі. Населення у Надвірні 22 тис. осіб. Спостерігаємо, що якось так кожен собі сам, “моя хата скраю”, люди стараються більше зробити для себе, а не для когось. Попри те, після наших ініціатив, потрошки, поступово, потреби мої, потреби громади, вони вирівнюються. Наш отець на проповідям вміє гарно загітувати, пояснити, сказати, запросити до служіння. 

     

    Що змінилося у Надвірній після впровадження Вашою командою ініціатив? 

     

    Аня, волонтерка: Ми побачили, що насправді є чимало небайдужих людей, які готові нам допомогти і це нас об'єднує, змінює, і ми бачимо результат на наших підопічних, їм це подобається, вони щасливі, і так нам відкриваються нові горизонти.  Ми стали більш відкритими на потреби інших. Ми об’єдналися навколо спільної ідеї, змінилися самі та тих, хто є поряд з нами, наше середовище і ми у цьому укріплюємося. Мабуть саме в цьому є успішність містечка, країни. Бо все прекрасне починається із середини, з любові та добра.

     

     

    о. Андрію, трохи помрійте та уявіть діяльність Карітасу і Вашої активної громади через 5 років? 

     

    о. Андрій Будзак: Я би хотів, щоб у Карітасі двері не закривалися ні вдень, ні вночі. Щоб тут завжди був рух, щоб завжди люди могли отримати будь-яку допомогу, яку вони потребують. І щоб сюди сходилися люди, які хочуть допомогти. Щоб наш волонтерський хаб був майданчиком взаємної допомоги. Бо уявлення раю, це завжди уявлення того, що одні одних люблять. І от, щоб це була така маленька частичка раю на землі, коли одні одним допомагають. Ті, які мають можливість, тим, які не мають можливості допомогти. Це є моя найбільша мрія. Щоб людина прийшла з будь-якою проблемою, і щоб знайшлися люди, які допоможуть розв’язати цю проблему. Бо я особисто не зможу вирішити проблеми всіх людей на землі, але Господь допоможе через когось з’єднати того, хто має можливість з тим, хто потребує. І це є наше таке завдання.  

     

    Натхненна розмовою та побаченою діяльністю громади у Надвірній повернулася до Львова. Спокійна і впевнена, що завтрашній день і кожен наступний для надвірнянців розпочинатиметься маленькими та великими ініціативами тих небайдужих волонтерів, які мріють про зміни у місті та спільними зусиллями їх втілюють. Нехай їм щастить! Далі буде...    

     

     

     

    Розмовляла:

    Марія Баглай

    БО “Львівська освітня фундація”

    Львів - Надвірна - Львів, 2019 р. 

    ____________________________

     

    Довідка

    Школа відповідального служіння - річна модульна навчальна програма Львівської освітньої фундації. Унікальність програми  у навчальній частині, що запускається у поєднанні з практичним напрацюванням стратегії для конкретної громади щодо подальшої роботи з цільовими групами, громадою, бізнесом. У процесі навчання учасники працюють над власним проектом та розробляють  методи локального фандрейзингу у супроводі менторів. По завершенні програми беруть участь у конкурсі грантів для реалізації своїх проектів, що дозволить надихнутися до дії, щоб активно, послідовно та стабільно розвивати громаду.

    Більше
  • #leftalks. Розмова 3. Соціальні проекти Церкви у смт. Білогір’я

     

    Хмельниччина. Область, яка входить до двох історико-етнографічних районів - Волині та Поділля. Понад 20,6 тис. км території на якій проживають талановиті люди. 20 районів серед них Білогірський.

     

    Трохи історії. 

    Білогір’я, а в минулому Ляхівці. Стара назва, за твердженням істориків, пов’язана із значним переселенням поляків на ці терени у XIV ст. та утворенням так званих “ляхівських дворів”. Переселення спричинене завоюванням цих територій Великим князівством Литовським. З 1946 р. селище перейменували на Білогір’я, пов’язавши з тим, що околиці наповнені покладами крейдяних білих гір.

     

    Сучасність. 

    Довгі вулиці. Невеликі будинки із заквітчаними подвір’ями. Усміхнені люди, проте із смутком в очах. Молодь, діти їх важко не помітити у селищі, бо їх тут дуже багато.  

     

    Восени 2018 р. команда Львівської освітньої фундації познайомилася з о. Павлом Гораєм, SAC та його активною громадою з Білогір’я, які успішно пройшли навчальну частину нашої “Школи відповідального служіння” та презентували соціальний проект. Ми були приємно вражені як настільки, здавалося б, різні за професійним спрямуванням люди: лікарка, пожежник, агроном, економіст та священик об'єдналися навколо спільної мети, щоб вплинути на зміни у своїй громаді та залучити активну молодь до розвитку Білогір’я.        

     

      

     

    о. Павло Горай належить до Товариства Католицького Апостольства (SAC), що провадять своє служіння в Білогір’ї з 1993 року. Римо-католицьке релігійне товариство більш впізнаване за назвою отці-паллотини, було засноване у Римі 1835 р. Св. Вікентієм Паллоті. Мета монашого ордену - місіонерська діяльність, посилення віри та християнської любові між католиками.     

    Костел, в якому розмістилася парафія Святого Вікентія Паллоті, має тривалу та непросту історію. Збудований у 1660 р. Довгий час монастирем та парафією опікувалися отці-домініканці, а костел був під покровительством Пресвятої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці, Свв. Петра і Павла. Всередині костел мав 10 вівтарів. У ті часи парафія налічувала більше двох тисяч  прихожан. У 1868 р. монастир і парафію закрили. Згодом там функціонувала церква, але дуже коротко, адже радянська влада віддала приміщення під в’язницю. На початку 1990-х рр. у монастирі та в костелі розмістилися бібліотека, будинок культури, міліція, пожежна частина, військомат та інше. Повністю отці-паллотини повернули всі приміщення у 2003 році, після 10 років наполегливого щоденного служіння громаді Білогір’я. Одним з них був і о. Павло.    

     

    У нашому матеріалі дізнаєтеся як о. Павлові вдається гуртувати навколо себе місцеву молодь та дорослих активістів, як об’єднання церкви та громади впливає на зміни у Білогір’ї, та які ініціативи впровадили білогірці і шалено ними пишаються.   

     

     

    Отче, розкажіть, коли розпочався Ваш душпастирський шлях? 

     

    -      Рукоположений у 2001 році. Один рік я був на Житомирщині в смт. Довбиші, пізніше рік у Білогір’ї помічником настоятеля вікарія. Пізніше мене послали на 2 роки навчання в університет до Любліна. Опісля я провів два роки у Брюховичах. У нас там є Семінарійна спільнота, ми там маємо окремо свій дім. Після Брюхович була потреба зміни у Білогір’ї і власне туди мене призначили у 2007 році.

     

    Яке перше враження було у Вас від місця призначення?

     

    -      На початку було страшно (отець усміхається. - авт.). Білогір’я тоді і Білогір’я зараз, то є різні речі. Є парафії, на яких є багато людей, які з перспективою, а є парафії, які як “п’яте колесо до возу”. Однією з таких парафій було Білогір’я, це трохи негарно сказано, але тоді так (12 років тому. - авт.) було. Його дали нам “в нагрузку” до Одеси. Ми дуже хотіли в Одесу, але єпископ сказав, що є багато парафій таких, які не мають священиків. Ми чомусь тоді вибрали Білогір’я з тим величезним монастирем, будинком, який треба ремонтувати. Це не була руїна, бо там було багато різних організацій і дякуючи тому він не був зруйнований. Колись там були домініканці і це в 1991 р. нам передали, парафії передали, а вже у 1993 р. приїхав перший отець-палотин, з нашого Товариства. Від того часу не було ніякої концепції. 

     

    Які проблеми у громаді виявили на початку? З чого починали?

     

    -     Величезний будинок, храм і немає людей. Парафію потрібно було відновлювати, збирати людей. Якось так довгий час не було ідей, щоб там зробити. Ідеї з’явилися 12 років тому, коли мене туди направили, я був відкритий, ще тоді був молодший, повний енергії, якогось ентузіазму. У нас були різні напрямки, які ми пропрацьовували, що найбільш потрібне для громади Білогір’я і зупинилися на дитячому сімейному будинку. Якраз тоді це була актуальна тема в державі. Заохочували, щоб ці будинки створювати. В кінцевому цю ідею позитивно сприйняли. Ну і так ми почали. Пригадую перші наші моменти співпраці, приїздили різні організації, які повірили в нас і протягом 3-4 років ми мали справу з проектами, які пов’язані з ремонтами. Для мене це був такий знак Божий, що люди повірили. Я пам’ятаю обличчя директора економічного відділу Німецького посольства, який приїхав до нас, бо ми до них подали проект, але то не був проект, то були просто лист-прохання. Зараз, коли я вже знаю як виглядають проектні анекти, то мені так смішно, як вони взагалі той лист розглядали. Вони приїхали, подивилися, що у нас стіни обдерті, взагалі тих стін не було між кімнатами, а тепер кімнати і діти живуть. Якось вони тоді повірили і це були початки. Повірили у нас з Львівської освітньої фундації і так воно пішло, пішло, пішло… Але це, мабуть, треба самому повірити, бути вмотивованим, щоб переконати інших.

     

     

    Як виникла ідея Родинного дому? Чому з неї розпочали?

     

    -      Ми вивчали потреби. Були різні ідеї. Спершу думали про реабілітаційний осередок для наркоманів, але це одразу відкинули, бо у нашому монастирі проходять річну програму “постулат” кандидати до товариства, які мають рік формації, вчаться життя в спільноті. Тому ідею абсолютно відкинули, бо як  будуть наркомани ходити і поряд “постулати”. Не дуже воно нам уявлялося. Думали над будинком престарілих, але у нас є такий, досить добре функціонує. Щодо Родинного дому, то я вже мав досвід, бо спілкувався з монахинями з Житомира, є також у Шепетівці (80 км від Білогір’я. - авт.) там сестри Йосифітки, то не був дитячий будинок, а дитячий садочок, але я бачив як вони працюють і мені сподобалося. Тоді ми подали таку ідею. Я зрозумів, що у цій справі мусить бути співпраця з місцевими. Ця ідея була позитивно прийнята у нашому Товаристві, бо настоятелі дуже чекали, щоб врешті тут у Білогір’ї почати щось робити. Двоє людей служить у Білогір’ї, людей немає, монастир великий і треба якось то всьо до толку довести, і це все так якось багато років стояло. У нас було зібрання нашої делегатури і ми цю концепцію представили, і то було настільки швидко, єпископ дав благословення і ми розпочали.

     

    Як відреагувала громада Білогір’я, що у чоловічому монастирі будуть виховувати дітей? 

     

    -     Це було дуже дивно, коли ми почали про це говорити. В той час домінуючим був Московський патріархат, навіть Київського не було. Отож, римо-католицький чоловічий монастир і ще й, щоб до нас монахині приїхали, яких взагалі ніхто ніколи не бачив у Білогір’ї. Ми запросили 3 монахині з Ордену Бенедиктинок-Місіонерок, одна з яких і стала мамою для дітей. Частину монастиря ми віддали в оренду монахині Ірині Чернецькій, яка звернулася з проханням відкрити тут Дитячий будинок сімейного типу. З юридичної точки зору ми перевіряли, що немає перешкод. А те, що Чернецька монахиня, то ніде в законі не прописано, що монахиня не може виховувати дітей. Це така юридична колізія. Загалом це дуже позитивно вплинуло на імідж церкви в Білогір’ї, піднялася позиція церкви. Побачили, що церква “не вариться у своєму якомусь соку”, що вона може просто служити. Люди вже звикли, бо побачили, що дуже багато доброго робиться. Ми всюди: у дитячому садочку, у школі, на батьківських зборах. Треба ремонт класу, то ми йдемо і разом з усіма робимо. Ну більше наші монахині, але я постійно кажу, що нема такого, що постійно одна людина виховує, чи це я, чи сестра Моніка. Всі хто є у монастирі чи до нас приходить впливають на виховання дітей.   

     

     

    Загалом це дуже позитивно вплинуло на імідж церкви в Білогір’ї, піднялася позиція церкви. Побачили, що церква “не вариться у своєму якомусь соку”, що вона може просто служити”. 

     

     

    Розкажіть про Ваш Родинний дім? Хто у ньому живе? 

     

    -      Родинний дім відкрили у 2012 р. У нас діти з чотирьох родин з Білогірського району та загалом з Хмельницької області. Це діти, які мають батьків, проте вони позбавлені батьківських прав. Зараз маємо 9 дітей. Був десятий, йому вже 19 років, він наша “перша ластівка” пішов у доросле життя. Михайло закінчив професійно-технічний коледж в Острозі, а тепер поїхав заробити на машину. Це така у нього є мрія.  Але добре, що взагалі про щось мріє. Я коли людям розповідаю, то мені часто говорять: “Отець, мій взагалі нічого не хоче, не має цілей”, тому може й добре, що є хоча б так. Поїхав у м. Южноукраїнськ Миколаївської обл. там наш парафіянин будує хату, поїхав йому допомагати. Маємо таку концепцію, щоб діти завжди могли повертатися, щоб це і надалі був для них дім, щоб вони пам’ятали, що ми їх не залишаємо, і ми в тому напрямку стараємося їх виховати. Ми їх не ділимо, вони в нас всі однакові.

     

     

     

    Як зародилася ідея створити інтерактивний “ПРОСТІР” для підлітків та молоді Білогір’я? 

     

    -      Важко відділити одне від одного. Бо це все чіпляється одне за одне. Моя концепція була така: облаштувати у монастирі спортивний зал для наших дітей, щоб вони мали де подітися. До дітей почали приходити місцеві діти і ставало тісно, бо був лише один тренажер. Так два роки тому почав функціонувати підлітково-спортивний клуб “Кузня”. У нас повірили! Нам допомогли з ремонтами та купівлею тренажерів Львівська освітня фундація. Зараз там є все, що потрібне, тому воно одне за одне чіпляється. Перед тим, як з’явилася “Кузня” наші діти разом із місцевими брали участь у вечорах, що надихають. Більшість дітей до нас приходить ззовні, вони не належать до нашої парафії, не католики, це дуже цікавий такий момент, що у “Кузню” ходять діти протестантів. Так з одного приміщення почали розростатися до двох, перенесли склад монастиря в інше місце. Вже знову стало тісно і ми знову думаємо, що змінити, щоб діти мали місце. Щораз більше почало приходити молоді, яка потребувала здорового проведення часу і мабуть так ми поступово почали рухатися до втілення ідеї створення “Простору”. 

     

    Саме з ідеєю “Простору” Ви подалися на Школу відповідального служіння (далі - ШВС)? Як дізналися про Школу? 

     

    -      Оскільки ми вже мали співпрацю з Львівською освітньою фундацією, то відповідно вже моніторили всі можливі навчальні програми, щоб вчитися далі розвивати нашу громаду. Десь в той час з’явилася на горизонті програма “Школа відповідального служіння” і я запропонував команді дорослих, які мені допомагають, що можна взяти участь, давайте спробуємо. І ми спробували, але в той момент навіть не знали, що з того буде.

     

     

    “Бажання служити і скільки б людина не мала справ, обмеження в часі, вона всерівно служить. Чи служить в тій професії, до якої її Бог покликав, чи тут… Служіння, якщо серце відкрите, то воно скрізь буде”. 

     

     

    Опишіть ідею проекту в рамках ШВС? 

     

    -      Коли ми говоримо про цей “Простір”, так ми його назвали, то це все те, що діється протягом 12 років у нас у Білогір’ї. 

    П - прагнення 

    Р - разом 

    О - об’єднуватися 

    С - спільно 

    Т - творити 

    І - інтеграційно 

    Р - розвиватися 

    У цій назві зашифрована вся суть нашої ідеї.  Це “Простір”, який відкритий для всіх. Часом жартуємо, що скоро самі у монастирі не матимемо місця, бо пів монастиря дітей. Частину, де ми жили звільнили і якраз там облаштовуємо музичний клас, бібліотеку. Ми перейшли в меншу частину будівлі, а більшу частину віддали молоді. Але нам добре, що навколо нас життя, бо нам не потрібно стільки. Є потреба і ми йдемо на зустріч цій потребі. Все що діється в Білогір’ї, що діється навколо монастиря, то це ми “ростемо разом!” Це діти з нашого Родинного дому, які ростуть разом з дітьми, які не належать до парафії, але приходять до нас і така виходить мішанина. Ну і я з ними росту також. Вони мене будують. Це все приносить більше радості аніж коли просто купиш якісь матеріальні речі, поставиш, щоб ними користувалися. А це все неживе і розходиться, а проект повинен жити. 

     

    Які плануєте проводити заходи у “Просторі”?

     

    -     Планів маємо багато. У “Просторі” матимемо Книжковий клуб, де можна посидіти і почитати цікаві книжки. Плануємо облаштувати музичний клас, клас “віртуальних професій”, де б можна було віртуально спробувати себе у певній професії. Організовуватимемо фільми під відкритим небом, хочемо запрошувати цікавих спікерів, щоб проводити відкриті лекції для громади.   

     

    Кого Ви об’єднали в команді? 

     

    -      На початку у нас була невеличка група. Вони дуже зайняті люди. Але бажання служити і скільки б людина не мала справ, обмеження в часі, вона всерівно служить. Чи служить в тій професії, до якої її Бог покликав, чи тут… Служіння, якщо серце відкрите, то воно скрізь буде. Хто вони, ці люди? Ольга Віталіївна - лікар, завідувачка відділенням; Валентин - заступник начальника пожежної частини, головний інспектор району; Володя - головний агроном. Ще з нами в команді є Віталій, має неповносправність, за фахом він бухгалтер, допомагає нам. Це лише ті, що брали участь в Школі, але так, загалом у нас багато однодумців. Це власне те, що зробив наш засновник Вікентій Палотті. Він зумів зібрати та заохотити навколо себе людей, які мали активну життєву позицію у суспільстві і так він послужився, щоб зробити багато справ. І так само ці люди, дякуючи їм ми дуже багато робимо. Я розумію, що без їхньої допомоги мені було б складніше це все робити. Багато людей нам допомагають, приємно, що навколо нашої ініціативи така добра атмосфера. 

     

     

     

    Як Вам вдається поєднувати релігійне служіння та роботу з молоддю?

     

    -      Ну власне не вдавалося. Тому що я був настоятелем парафії, настоятелем монастиря і також відповідальним за організацію Родинного дому: ремонти, пізніше, коли ми вже брали дітей і я побачив, що мені цього всього забагато. Шість років тому я вирішив поділитися своїми обов’язками і віддав парафію. Можна сказати, що це моя парафія, тут (молодь з якою отець працює. - авт.), хоч вони не належать до парафії, але це моє служіння, дітям, які в нашому Родинному домі, але я ніколи не обмежувався тільки нашими дітьми. Я постійно кажу: “Ми маємо рости разом! Якщо ми маємо служити, то служити всім. Незалежно від того чи він є католиком, чи є протестантом, чи православний. Ми всім маємо служити, бути відкритими до всіх”. Щоб діти були біля нас, вчилися з нами, то треба багато зусиль прикласти, чим далі на Схід тим складніше. Мій такий досвід, якщо не нав’язувати, а бути просто собою, ділитися таким чином своєю вірою, то воно буде мати дуже позитивний ефект, нікого не змушувати, не перетягувати. Знаєте, коли я так сходжу вниз у “Кузню” чи зустрічаюся з молоддю, то я не є священиком, я є людиною такою як вони. І вони про це знають. Я нікого не змушую ходити на Службу, вони знають, що як хочете, то будь ласка, приходьте. Вже як їдемо десь, то вже самі нагадують про молитву, благословення їжі. Якщо є великі свята, то я їх мотивую, щоб йшли до себе (на парафію. - авт.) на Службу. На жаль така реальність, що дітьми не займаються. Хотілося б, щоб для дітей було більше духовних моментів, але ми дуже цього не нав’язуємо. Ми провадимо, даємо напрямок, стараємося, наскільки це можливо, показати приклад. Вони його бачать, коли приходять до нас. Бачать монахинь, які займаються з дітьми. Бачать нас, священиків.

     

    “Простір” через 5 років? Яким собі його уявляєте? 

     

    -     Щоб цей “Простір” дійсно був відкритим. Щоб я не мусив це робити за них (молодь. - авт.), а тільки допомагав їм, а вони все самі робили. Щоб він дійсно був потрібним. Думаю, що це дуже важливо бачити плід. Якась ідея, яка втілилася у життя, що вона живе. Так як ми дивимося по нашому Родинному домі. Дуже багато було важких моментів, але коли ми бачимо результат, то це нас мотивує далі. Так само і з “Простором”, якщо це буде місце, де молодь буде розвиватися, то я буду дуже радий. Бачу, що молодь має потенціал і лише потрібно допомагати в цьому, і тоді плоди обов’язково будуть.          

     

    Як бачимо, громада Білогір’я впевненими кроками прямує до досягнення поставленої мети. Люди долають труднощі, гуртують однодумців, показують приклад молоді, яка переймає ініціативи та стає надійною опорою старшому поколінню. І що цікаво, що о. Павло став тим мотиватором, зачинателем і просто людиною, яка повірила в потенціал громади. Відродив довіру місцевих до Церкви та показав зрозумілий для всіх спосіб служіння.      

     

    Розмовляла:

    Марія Баглай

    БО “Львівська освітня фундація”

    Львів - Білогір’я - Львів, 2019 р. 

    ____________________________

     

    Довідка

    Школа відповідального служіння - річна модульна навчальна програма Львівської освітньої фундації. Унікальність програми  у навчальній частині, що запускається у поєднанні з практичним напрацюванням стратегії для конкретної громади щодо подальшої роботи з цільовими групами, громадою, бізнесом. У процесі навчання учасники працюють над власним проектом та розробляють  методи локального фандрейзингу у супроводі менторів. По завершенні програми беруть участь у конкурсі грантів для реалізації своїх проектів, що дозволить надихнутися до дії, щоб активно, послідовно та стабільно розвивати громаду.

    Більше

Відгуки


  • Завдяки Львівській освітній фундації та фонду Ginger наші підопічні, родина з 5 усиновленими дітьми у Слов’янську, найближчим часом оселиться в новому будинку. Щира подяка!»

    Валентина Варава, «Ініціатива Е+»
  • "Волонтери БУР отримують велику нагороду - нових друзів-однодумців, які живуть у різних куточках світу! Пам'ятайте, що найбільше багатство - це друзі, які поруч у будь-яких моментах твого життя"

    Анастасія Миронова, Сміла
  • "Словами це описати важко, проте якщо у вас наступного літа буде вільний тиждень, обов'язково спробуйте БУР, він того вартий"Дмитро Черкас, Полтава
  • “БУР - це вміння бути вдячним за те, що маєш, усвідомлення своєї відповідальності та розуміння того, що потрібно жити тут і зараз”Людмила Нікітіна, Харків
Всі відгуки

Благодійники: