^
Мотивуємо молодь до дії

Відділ соціального служіння: початок

Відділ соціального служіння - зовсім нова структура в команді Львівської освітньої фундації, котра об’єднала людей і проекти, що прагнуть підтримувати розвиток соціальної сфери в локальних громадах через розвиток ідеї волонтерства та служіння ближнім. Для цього Відділ провадить співпрацю з релігійними та громадськими організаціями, а також синергійні партнерські зв’язки з органами державної влади й органами місцевого самоврядування.  Про фундаментальні програми відділу ми і розкажемо у цьому тексті.

 

 

« Про різні речі можна сумніватися, але можемо бути певними, що ми ніколи, ніколи не помилимося, коли допомагаємо тим, хто в потребі, хто прагне справедливості, хто не має, що їсти, у що одягнутися, і де голову прихилити » - Борис Ґудзяк

 

 

Розвиток волонтерства в громадах (РВГ) – програма, метою якої є активізація малих громад України через підтримку активних її представників. У 2018 році 52 команди волонтерів отримало фінансування на реалізацію своїх проектів. Значну частину з них плануємо й надалі долучати до реалізації програм  ЛОФ. Програма реалізовується за підтримки "Програми підтримки дітей-сиріт  та дітей в СЖО фонду Джиджер УКОФ".

 

Студії живої парафії (СЖП) – модульна навчальна програма, насичена якісними практичними знаннями у сфері реалізації соціальних проектів в локальних громадах, а також можливістю переймати досвід громад, які успішно розвивають соціальне служіння. У 2018 році підтримано 12 парафій УГКЦ, що розпочали реалізацію своїх проектів. Програму реалізовується в рамках програми Карітасу України «Підвищення рівня соціальної відповідальності парафій та їх участі в житті громад на місцевому рівні». Під патронатом Відділу соціального служіння Патріаршої курії УГКЦ. За фінансової підтримки Renovabis, CNEWA та Catholic Relief Services.

 

Школа відповідального служіння (ШВС) – річна модульна навчальна програма у поєднанні з практичним досвідом написання та реалізації власних проектів для вирішення соціальних проблем в локальних громад. У 2017 році ШВС охопила 4 громади й більше 60 учасників навчальних модулів. Програма реалізовується за підтримки фонду Kerk in Actie (Церква в дії), Нідерланди.

 

Широка мережа партнерів, велика кількість проектів й лише 24 години на добу для якісної, живої комунікації – мотив, щоб відправитись в довготривалу, цікаву й абсолютно нестандартну мандрівку локаціями, у яких ЛОФ сприяє розвитку громад, підтримуючи проекти громадських, релігійних організацій й активної молоді.

 

Мандрівка здійснювалась у три етапи, тривала 10 днів й охоплювала 15 локацій у 8 областях України: Львівській, Тернопільській, Волинській, Хмельницькій, Київській, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій.

 

Перший етап. У селі Вибранівка (Ходорівська ОТГ, Львівщина) в рамках програми ШВС о.Анатолій Камад, парох церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці УГКЦ разом з дружиною Соломією та активною молоддю села працюють над створенням Центру дозвілля. Отець Анатолій з прикрістю говорить, що село фактично стоїть на місці, немов застрягло у часі й зовсім не просто активізувати місцеву громаду, але варто пробувати робити це знову і знову, особливо коли є підтримка небайдужих.

 

Другий етап - це 3 локації й 4 активні громади у Тернопільській області. У місті Чортків отець Роман Гарасимів, сотрудник Катедрального собору верховних апостолів Петра й Павла, УГКЦ з дружиною Христиною вже вдруге беруть участь в програмах ЛОФ. Перший проект полягав у створенні простору для спільноти “Віра і Світло” у приміщенні храму. У 2018 році в рамках програми ШВС фактично завершилась робота над облаштуванням «Кімнати Матері й Дитини» й простору для відпочинку наймолодших парафіян - дітлахів. Окрім того, в Чорткові отець Володимир Гриців– голова комісії у справах родини Бучацької єпархії став переможцем програми СЖП з проектом "Щасливі разом" – центром інформаційної підтримки жінок, що перебувають у складних життєвих обставинах.

 

Також у селі Нирків, що розташоване неподалік від урочища Червоного, РВГ посприяв покращенню діяльності молодіжного простору "Ґалатиґа". Марія Безушко - одна із засновників простору про "Ґалатиґу": "Колись наші діди й бабці випасали корів на пасовиську, яке називалось Ґалатиґа. Оскільки так проходило більшість їхнього часу, там, на Ґалатизі діти вчились дружити, грати ігри, молодші навчались в старших, сильніші допомагали слабшим... Це був їхній простір для розвитку, а ми створили новий, сучасний."

 

У Скалі - Подільській парох церкви Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ Василь Германюк разом з молодіжною спільнотою своєю активністю запалюють і надихають. Завдяки програмі ШВС вже був реалізований табір для дітей. О.Василь не випереджає епоху, проте точно йде попереду багатьох скептиків. Молитва в інстаграм - до знайомства з отцем навіть не уявляли про таке. Проте кількість людей, в яких виникає потреба помолитись в такий спосіб постійно зростає. Отець активно працює над популяризацією молитви, наголошуючи на тому, що абсолютно неважливо де саме ти молишся й істинну роль відіграє лише щирість твого серця й душі.

 

« А як виглядає любов? Це наче вогник маленької свічки: коли хтось запалює свою свічку від твоєї, вогонь не зменшується, правда? » - Борис Ґудзяк

 

Третій етап мандрів розпочався у шахтарському містечку Нововолинськ, там отець Володимир Кметь, представник Карітас – Волинь, ділився з ЛОФ колосальними напрацюваннями та грандіозними ідеями. У смт. Благодатне один з наймолодших селещин голів в Україні - Олександр Топорівський працює над створенням Молодіжного простору в рамках програми РВГ у співпраці з Карітас-Волинь. У тій же Волинській області у маленькому селі Положево, що знаходиться неподалік Шацького національного природного парку, парох церкви Преображення Господнього УГКЦ Богдан Іващук разом з Марією Сидорук вже придбали багатофункціональний деревообробний станок й почали облаштування Дитячо-молодіжної платформи «Майстерня талантів» у рамках програми СЖП.

 

У Нетішині, Хмельницька область, парох церкви св. Івана Богослова, УГКЦ Павло Хведорук разом з однодумцями працюють над реалізацією проекту «Школа Життя» в рамках програми СЖП. Навколо церкви, в якій відбуватиметься реалізація проекту, розташовані 7 сімейний гуртожитків. Навряд хтось із мешканців планував затриматись в декількох квадратних метрах бетону надовго. Проте, часто життя припідносить нам такі «сюрпризи», коли навіть найбільш тимчасові речі перетворюються на щоденну реальність. Проект має на меті залучити маленьких жителів гуртожитків до навчання фінансової грамотності, навиків самостійності, командній роботі й просто корисного проведення вільного часу.

 

У с. Личанки Київської області мали нагоду поспілкуватись з великою родиною Дехтяренко - Дитячим будинком сімейного типу, що складається з тата Анатолія, мами Альони й 15 дітей різного віку. Анатолій Дехтяренко є керівником Благодійного фонду допомоги дитячому будинку сімейного типу родини Дехтяренко.

 

Мабуть, в кожного з нас - страшенно дорослих і самостійних, траплялись ситуації, коли поїздка додому в рідні стіни була не просто способом відпочити від робочих буднів і сумнівної якості студентських трапез, а життєвою потребою відновити сили, щоб не згаснути, не перегоріти. І добре, коли є куди повертатись. Зараз сім'я працює над будівництвом помешкання, в якому матимуть можливість відпочити й віднайти внутрішні ресурси випускники ДБСТ.

 

Родині вистачає ідей, креативності та натхнення, хотілося б лише трохи більше фінансової підтримки.

У селі Коцюбинське закінчуються приготування до відкриття табору «Розвиток дитини – розвиток країни», РВГ.  

 

У селі Святопетрівське ГО «Об’єднання соціальних проектів,  "Отчий дім"» стала домівкою для десятка дітей сиріт, матерів із дітьми, які переживають скрутні часи, молоді, що навчається, працює й спільнотно проживає на території Дому. А також й сімей, які буквально працюють разом, тому що, проживаючи в Отчому домі, беруть під опіку дітей сиріт й вчать їх моделі сім'ї, де всі один одного люблять, поважають, цінують, де немає зайвих людей, а у дітей свої дитячі проблеми, пов’язані з іграшками, а не життям в каналізаційній трубі.

 

Карітас Полтава також розвивають партнерство з ЛОФ, беручи участь у навчальних програмах. В офісі Карітасу вже є кімната дитячої мультиплікації, де створено вже з десяток дитячих мультиплікаційних творіть. Техніку для створення мультфільмів отримали завдяки ґранту від ЛОФ, у 2018 році при храмі Всіх Святих Українського Народу УГКЦ у рамках програми РВГ вже невдовзі розпочнуться заняття Катехитичної школи.

 

У Дніпрі Скрягіна Олена – керівниця ГО «Турбота та Підтримка», одна з перших, хто дізналась про перемогу у ґрантовій програмі РВГ. «Безпечне середовище» соціальний проект, мета якого полягає у сприянні соціалізації студентів технікумів, життя яких навряд можна назвати безхмарним, а стипендія у 300 гривень на місяць часто є єдиним доходом підлітків.

 

Кам’янське – назва міста, яку запам’ятати й вимовити набагато легше, а ніж Дніпродзержинськ. Там Іван Гуляєв – 21 річний студент Української Академії Лідерства та о.Ігор Пагулич – парох храму Преображення Господнього, вже завершують проведення молодіжного лісового табору «Молодь Дії»  у рамках нашої програми СЖП.

 

У Токмаку, що в Запорізькій області, о.Тарас Буричко, парафія св. Петра й Павла, разом з ШВС активно працюють над створенням Центру культурного дозвілля, а в Кривому Розі  СЖП підтримують два проекти: «Домівка», керівником якого є о.Іван Талайло – парох храму Святого Миколая Чудотворця, й «Катехитична школа», керівник - о.Ігор Дмитришин – настоятель храмів Святої Трійці і Володимира та Ольги УГКЦ у Кривому Розі . РВГ у Кривому Розі підтримує також і такі проекти як «Дружба без меж –2», керівник - Христина Видашенко (БФ “Ожина”) й «Волонтерство як стиль життя»,  Роман Морозов (Культурно-громадський центр ШELTER+).

 

« Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати й робити їм добро. Дуже важливо, аби ми бажали добра всім. Тоді мир стає дуже реальним, дійсним … » - Любомир Гузар

 

Приємно усвідомлювати, що партнери Львівської Освітньої Фундації сприяють відновленню в Україні європейських цінностей. А можливо вони зовсім не європейські, а насамперед українські – цінності, що історично принадні нам, українцям, чию країну називають колискою європейської цивілізації, глибокої культури та духовності. Така точка зору мені більше до вподоби, бо надто часто в житті ми приміряємо на себе чужі маски, соромлячись свого власного «я». Працюємо над тим, щоб принаймні більшість українців усвідомили себе господарями на власній землі, відчули дім у себе під ногами й почали #робити зміни.

 

Це далеко не найтриваліша мандрівка працівників ЛОФ містами й селами України, де сформована мережа партнерів, друзів та однодумців. Проте, для нових працівниць Львівської освітньої фундації це незрівнянний досвід, який не лише перевірив їх на витривалість, організованість, мобільність та комунікабельність, а й дав зрозуміти, наскільки готові вони працювати в такому ритмі. Ми готові!

 

Анастасія Дишкант

Благодійники: