^
Мотивуємо молодь до дії

Новини


  • #leftaks. Розмова 2. Соціальні проекти церкви у селі Вільшаник

     

    Самбірщина із мальовничими селами, серед яких Вільшаник. Історія села починається у далекому XV ст., коли віднаходимо у джерелах перші згадки. За переказами, назва походить від дерева вільха, яке росло у цих місцевостях. 

    Вільшаник у ХХІ ст. зустрічає чистотою вулиць, давніми бойківськими хатами, які гармонійно видніються серед сучасної інфраструктури села, патріотичною автобусною зупинкою та доброзичливими людьми. 

     

    Люди. Громада. Сила та опора Вільшаника. Наша друга розмова про команду неймовірних людей та греко-католицького священика, які за короткий час перевернули світ навколо себе. Про соціальні ініціативи у селі та про церкву в дії. 

     

    Восени 2018 р. команда Львівської освітньої фундації познайомилася з о. Олегом та активними мешканцями Вільшаника, які успішно пройшли навчальну частину нашої “Школи відповідального служіння” та презентували соціальний проект. Не просто один проект, а цілий комплекс розвитку громади та соціального служіння у селі.

     

     

    Настоятелем храму Святої Параскеви у с. Вільшаник з 2017 р. є священик Олег Здреник. Проте душпастирське служіння отець розпочинав у м. Астана (Казахстан), де впродовж 7 років дбав про духовне життя прихожан храму Святого Йосифа Обручника УГКЦ. Служіння за межами Батьківщини неабияк загартувало священика. Здобутий досвід о. Олег уміло використав вже в Україні, працюючи з молоддю м. Старого Самбора, сформувавши релігійну організацію “Українська молодь Христові”, що налічувала близько 90 осіб. Зараз отцеві 35 років, у нього за плечима 11 років служіння, з них 2 роки присвячені громаді с. Вільшаник. Припускаємо, що саме у цьому селі священик найкраще може демонструвати світу співдію церкви та громади.                                  

     

    Про те як о. Олегу вдалося об’єднати людей, підтримати та мотивувати. Про те як люди гармонійно співпрацюють з церквою і транслюють любов та піклування один до одного читайте у нашому матеріалі.

     

     

    Отче Олеже, розкажіть про початки Вашого служіння у Вільшанику?

     

    -    Після повернення з Казахстану я був два роки у Старому Самборі, де ми мали круту молодіжну спільноту “Українська молодь Христові”. Ми піднімали великі ініціативи, що Старий Самбір до того ще такого не бачив. 90 молодих людей. У січні 2017 р. мене призначили до Вільшаника і я залишив роботу з молоддю. Ця зміна мене навчила, що треба максимум якихось ініціатив віддавати в руки людям, а не старатися то робити самому. Коли я прийшов сюди, то не знав і не знаю скільки ще тут буду, скільки на то буде небесам потрібно. Тому, якщо не віддаватиму людям відповідальність та ініціативу, тоді знову все зосереджу на собі і не буде ефективності громади, якої найбільше прагну. 

     

    Як Ви знайомилися з громадою? З чого починали?        

     

    -      1 січня мене сюди призначили, а на Йордан вже відвідував домівки з йорданською водою. От тоді я собі поставив ціль дізнатися, що мої парафіяни можуть? Що я їм можу поручити? Що можу делегувати?  Я так в кожній хаті приглядався до людей, допитувався: де вони вчаться? ким себе бачать? в чому вони сильні? що би хотіли робити? що б могли робити? що їм подобається, а що не подобається у їхній громаді? Ну і ми почали гуртувати так потрошки. Я дуже шукав можливості зібрати команду, бо розумів, що я сам нічого не зроблю. І так  тою ідеєю, що хочу зібрати команду, ділився з усіма.

     

     

    До нашої розмови доєдналися членкині Громадської організації “Ми - це Вільшаник”. Так, це не одрук у тексті, це звичайнісінька реальність Вільшаника, де громада не чекає когось, а бере і робить! Люди створити ГО, щоб мати можливість активної діяльності.    

     

     

    Що стало поштовхом, щоб взяти участь у “Школі відповідального служіння”? 

     

    о. Олег Здреник: Я розумів, що моїм активним людям потрібні знання, які ми й отримали завдяки співпраці із Львівською освітньою фундацією. От ми й зголосилися на “Школу відповідального служіння” і так якось пазл тих людей з’єднався в одну картинку, і зараз ми маємо те, що маємо. Ясно, що воно ще не досконале, ясно, що тут ще є багато праці, треба вкладати. Але я бачу людей, які хочуть робити. Багато людей, які були від початку відсіялися, але я приймаю те, що можливо вони не до кінця розуміли, що мають робити. Проте ті, які залишилися вони зараз смакують. 

     

     

    Опишіть ідею свого проекту в рамках “Школи відповідального служіння” (далі - ШВС).

     

    Ірина Яжик, місцева волонтерка: У нас було багато ідей, і саме ідея соціальної пекарні, на наш погляд, була найнеобхідніша для громади. Бо однією з найвагоміших проблем у нашій громаді є низький рівень життя населення, особливо соціально-незахищених категорій. Ми розуміли потребу підтримати таких людей і водночас відчули відповідальність подбати про них. 

     

     

    До слова, населення с. Вільшаник налічує близько 1300 осіб, з яких 6 дітей з інвалідністю, 2 дітей-напівсиріт, 54 дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей, 35 осіб є одинокими або неповносправними. 

     

     

    о. Олег Здреник: Ідея пекарні, на моє переконання, згуртувала людей. Адже в селі люди не мають де провести час, не мають куди піти, щоб посидіти. Особливо, коли ми говоримо про молодих матерів з діточками. Це взагалі без шансів. Хотілося б створити простір, де б спілкувалися  молоді мами. Бо де вони це можуть зробити? Сісти у затишній атмосфері, випити горнятко кави, поспілкуватися, і таким простором може бути пекарня. У нас є багато людей, які прикуті до ліжок. Вони нікому не цікаві. Ми час до часу щось для них організовуємо. На день матері їх відвідуємо, на Великдень, на Різдво, просто так не будемо до хати йти. А так буде причина прийти, занести торбинку із свіжою випічкою і просто поспілкуватися, а не розглядати хату як ви там живете.



    З чого Ви розпочали реалізацію проекту? 

     

    Ірина Яжик: Соціальна пекарня буде облаштована у приміщенні колишньої плебанії, у якій зараз відбуваються активні ремонтні роботи. Територіально дуже вигідне місце розташування у самому центрі села. Неподалік є школа та церква. У приміщенні пекарні вже вдалося замінити підлогу, перепланувати стіни, провести електрику та каналізацію. Вже замовили та очікуємо найближчим часом на професійну піч, тістоміс, стелажі.

     

    о. Олег Здреник: Цю хату (в якій буде пекарня. - авт.) ми вже переплановуємо 5 раз. Паламар каже, що як ще щось задумаємо, то хата вже точно не витримає і впаде. Ніхто в селі не знає скільки їй років. Із 1942 року в селі священики не жили, а приїздили. Маю старі документи, де радянська влада писала, що хочуть забрати у священика ту хату. Документ датований 1941 роком. Тут вже також не є зрозуміло з чого та хата збудована. Бо станом на зараз половина хати дерев’яна, а частина - цегляна. Правдоподібно, що дерево, коли прогнивало, то його вирізали і ставили натомість цеглу. Ця хата була у дуже занедбаному стані, поряд пасовище і тут від сонця знаходили прихисток коні. Планували горище підняти вверх і ще добудувати дві кімнати. Подивилися, якщо чіпимо, то зруйнуємо те, що вже зроблено. Шкода того, бо у нас принцип роботи такий. Ми не платимо людям гроші за роботу. Все що тут відбувається, все відбувається на волонтерських засадах. Купляємо тільки матеріали, і то частину їх стараємося роздобути, через пожертви небайдужих підприємців. Тут все робиться руками людей. Час від часу організовуємо вікенди для тих, хто тут працює, бо то в основному одні й ті самі люди. Все дуже повільно йде. Люди працюють у вільний час, від своєї основної роботи. Проте робота просувається. Маємо намір на Петра і Павла, коли у нас в селі празник, зробити таке вже офіційне відкриття нашої пекарні.

     

     

    Що плануєте пекти на пекарні?  

     

    Ірина Яжик: Плануємо пекти хлібобулочні вироби. Чи дійдемо до тортиків, тістечок - побачимо. Маємо на думці пекти хліб на дровах, домашній, бо є для цього пічка. Хочемо спробувати. 

     

    Яка соціальна складова Вашого проекту? 

     

    Ірина Яжик: Щодо соціальної складової, то однозначно будемо помагати продукцією нашим одиноким та літнім людям, соціально незабезпеченим сім’ям. Для учнів та малесеньких діток плануємо організовувати майстер-класи: як замісити тісто до випічки, оформлення пряників.  В планах маємо намір організовувати ярмарки на рівні ОТГ. У нас буде працевлаштовано 3 людей, які мають відповідний досвід роботи, а також будемо навчати підростаюче покоління. У майбутньому плануємо профорієнтаційну роботу. Але спершу маємо самі вийти на якийсь рівень. Хотілося б, щоб у перспективі пекарня була місцем для святкувань дитячих днів народжень.

     

     

    Поки розмовляємо о. Олег проводить невеличкі оглядини кімнати, яку облаштовують для пекарні. Багато роботи вже зроблено, ще будуть столики, знадвору буде змонтована тераса, показують місце де буде п’єц, щоб пекти смаколики, можливо у майбутньому приїдемо ще й на піцу до Вільшаника. 

     

     

    Поділіться, які цілі ставите, щоб реалізувати через функціонування пекарні?

     

    о. Олег Здреник: Ми маємо їх кілька (отець усміхається. - авт.). 

    • Перша ціль - це навчання, тому що наші діти живуть ніби у паралельній реальності. Місити тісто, робити якісь начинки, випікати - це для сучасної людини стає чимось фантастичним. Якщо мама того не робить, то дитина не буде навіть знати як дріжджове тісто замісити. 
    • Друга ціль. У нас живуть близько 20 сімей, де люди або самотні, або одинокі, або у складних життєвих обставинах. Ми розпочали з маленького. Поставили у місцевих магазинах соціальні полиці із закликом: “Маєш - поклади, потребуєш - візьми”. Вони добре працюють. Люди кладуть необхідну продукцію: гречку, муку, консерви та ін. У нашому селі часто так є, що не проблема покласти, а проблема взяти. Село, закрите середовище, люди трошки соромляться. Але то не є проблема, у нашій ГО є волонтери, які час до часу збираються і розносять. Так ми спілкуємося з тими людьми, яким принесли. Проте такі люди також хочуть якусь булочку, кусок пляцка, тому ми матимемо змогу на пекарні спекти і занести їм свіже, домашнє. 
    • Третя ціль. Усвідомлення того, що ми можемо самі щось зробити, а не постійно ходити і десь просити. Якщо ми будемо мати кошти з пекарні, то направимо їх на вирішення проблемних ділянок у громаді, то це теж дуже класно. 
    • Четверта ціль. Щонайменше 3 місцевих жителі будуть мати роботу.

     

    “То не є просто пекарня, у ній закладені цінності людей”. 

     

    Кого Ви об’єднали у команді? Чи всі були на ШВС?  

     

    Ірина Яценко, голова ГО “Ми - це Вільшаник”: Пам’ятаю минулого року, липень місяць, нас кілька зібралося написати перший проект. Поняття зеленого ніхто не мав як це має бути. У вересні о. Олег потішив, що до нас можуть приїхати викладачі, щоб навчити. Цікаво було як та наша компанія збиралася. Половина казали, що мене записали і це викладачів трохи налякало, але 2-3 з тих, що були на “Школі відповідального служіння” відпало, а решта всі залишилися. Згодом доєдналися, напевно ті, які не хочуть сидіти без діла, а хочуть щось робити для Вільшаника, щоб діти наші жили краще. Це щирі та відкриті люди. Стосунки наші будуються на довірі, щоб один одного могли підстрахувати. Якщо сьогодні одні не можуть, то ми знаємо, що друга половинка буде і замінить.

     

     

    о. Олеже, а чим для Вас стала участь у “Школі відповідального служіння”? 

     

    -   Якщо б не Школа відповідального служіння, то мені б ще треба було трошки більше часу, щоб оте все склеїти. Я вірю, що я би це зробив!  Якось воно так є, що якщо я хочу чогось не для себе, а для спільного блага спільноти, то воно так і є. Програма привезла клей і це все поклеїла, згуртувала людей. Оскільки я був із нашим досвідом у двох інших громадах - Кривому розі та Надвірній (о. Олег долучився до команди тренерів ШВС - авт.), то я бачив як ця програма міняє людей. Мені було приємно, бо я реально побачив її плоди. Мені зайшла Школа. Я не люблю робити речі в ефективність яких не вірю. Я радію, коли бачу як створюється нова команда, нова група людей, які готові виходити зі своїх комфортних коробок.

     

    Наостанок помрійте і уявіть Вашу парафію через 5 років? Якою її бачите? 

     

    о. Олег Здреник: За 5 років я бачу нашу діяльність у просторому гарному будинку, де кожен напрямок має свою кімнату. Де ми зустрічаємося тільки тоді, коли нам треба, а не коли ми щось мусимо. Де жителі нашого села цілковито беруть ініціативу у свої руки і вони не мають потреби, щоб над ними хтось стояв і їх контролював чи підганяв, а кожен знає свої обов’язки. Бачу щасливе село, де люди радіють, тішаться з того, що є жителями саме цього села і гордяться, що вони все самі зробили, що їм того ніхто не дав.

     

    Наша розмова тривала кілька годин, бо місцевим мешканцям є чим похвалитися, а нам про що Вам розказати. Проте, саме про майбутню соціальну пекарню у Вільшанику хотіли поділитися. У селі ще багато ініціатив, про які прочитаєте у нашому наступному матеріалі.

     

    Розмовляла:

    Марія Баглай

    БО “Львівська освітня фундація”

    Вільшаник - Львів, 2019 р.    

    ______________________________________

     

    Довідка

    Школа відповідального служіння - річна модульна навчальна програма Львівської освітньої фундації. Унікальність програми  у навчальній частині, що запускається у поєднанні з практичним напрацюванням стратегії для конкретної громади щодо подальшої роботи з цільовими групами, громадою, бізнесом. У процесі навчання учасники працюють над власним проектом та розробляють  методи локального фандрейзингу у супроводі  менторів. По завершенні програми беруть участь у конкурсі грантів для реалізації своїх проектів, що дозволить надихнутися до дії, щоб активно, послідовно та стабільно розвивати громаду.

     

    Більше
  • Як відбувається соціальне служіння УГКЦ на Сході?

     

    Лубни-Полтава-Ізюм-Лозова-Волноваха. Гарячий тиждень менторських візитів Станіслава Клосовського успішно завершився. Трохи поїздом, трохи пішки, трохи автостопом, словом різними видами транспорту вдалося дістатися та відвідати переможців навчальної програми “Студії живої парафії” 2.0, яка відбулася восени 2018 р. у м. Краматорськ.

    Візит тривав тиждень, а враження та результати проробленої роботи на місцях можна розповідати не один день. Пригадуємо, що освітня частина програми завершилася відбором 11 проектів, які отримали фінансування. На даний час відбувається найцікавіший етап, а саме реалізація проектів.

    Отож, хочемо показати Вам процеси зсередини та як українці на Східних теренах змінюють світ навколо себе.       

     

    м. Краматорськ Донецька обл.

    проект - ДоброЦентр

     

    Краматорськ - прифронтове місто, яке навесні 2014 року пережило окупацію та визволення. Місто контрастів, прийняття та спротиву. Напругу, яка не покидає місцевих жителів, взялася врівноважувати релігійна громада УГКЦ. При парохії св. Пророка Іллі було відкрито пункт допомоги вимушено переміщеним особам та всім постраждалим від бойових дій. Попри матеріальну допомогу, громада виявила неабияку потребу у духовному наставництві.

    Саме так зародилася ідея створити ДоброЦентр - простір для всебічної підтримки та розвитку парафіян, залучення їх до волонтерства та духовного супроводу потребуючим.

    Для дітей розпочали катехизацію у Недільній школі при парохії, а з дорослими переглядали релігійні фільми, проводили реколекції, щоб популяризувати життя в єдності з Богом. Окрім того під час великодніх свят спільнотою долучитися до акції, яку організував БФ “Карітас Краматорськ” та зібрали “Великодній кошик” хлопцям на передову.

    Місцевий парох, о. Василь Іванюк, розповідає: Вразила кількість людей готових до безкоштовної роботи, волонтерства. Приємно, що є зацікавленість дорослих та дітей, які з нетерпінням чекають духовних зустрічей.

     

    Акція "Великодній кошик" на передову. Світлина зі сторінки у ФБ Благодійного Фонду “Карітас Краматорськ”.

     

    м. Лозова Харківська обл.

    проект - Українська вишивка, як елемент впровадження культурного та патріотичного виховання

     

    Активні мешканці Лозови продовжують ліквідовувати наслідки історичного минулого та залюблювати громаду своїм рідним. Адже виявили низький рівень знань про українську традиційну культуру. Роботу розпочали з просвітництва, якого потребують не лише місцеві жителі, а й внутрішньо переміщені особи.  Проводили міні-лекції про особливості народної вишивки, навчали основ декоративно-ужиткового мистецтва, а також моделювання та конструювання текстильних виробів.

    Найбільшого зацікавлення у громади викликала робота з текстильною лялькою, яка дуже схожа до української народної іграшки - ляльки-мотанки.

    Кожне заняття відзначається великою активністю учасників. Завдяки професійності та досвідченості майстрині усі із задоволенням виконують завдання та настанови, - ділиться о. Андрій Насінник, місцевий парох УГКЦ.

    Спільна творча робота згуртовує різні категорії населення навколо національної ідеї, виконує роль так званої терапії для тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Заняття проводяться у приміщенні “Центру зміцнення соціальної згуртованості”. У майбутньому буде створено Клуб “Текстильної ляльки”.

    Практична сторона проекту у тому, що члени громади зможуть здобути додаткові професійні компетенції, а саме освоїти роботу на швейній машинці. Виготовлені вироби заплановано реалізовувати на місцевому ярмарку, а також організовувати виставки робіт.

            

                 

    м. Полтава

    проект - Лабораторія добра

     

    Діти - найбільш вразлива частина суспільства. Особливо якщо вони сонячні. Такими називають дітей, котрим діагностували при народженні синдром Дауна.

    У Полтаві налічується 1036 дітей із вадами розвитку. З них лише 20 % залучені до культурно-соціального життя міста, а решту, здебільшого, живуть в ізоляції від суспільства.

    Проте привернути увагу полтавців до особливих дітей вдалося. Небайдужі містяни організували фотовиставку “Сонячні діти серед нас”, щоб показати громаді, що таких дітей не варто цуратися, а їхні сім’ї потребують підтримки та прийняття. Фотопроект став поштовхом до зібрання театрального гуртка “Дзвіночок”, який діє при парафії Всіх Святих Українського Народу УГКЦ.

    Запит від батьків сонячних дітей виявився великим, саме тому розпочали підготовку до створення театральної студії “Лабораторія добра”.

    Щоб залучити громадськість вирішили продемонструвати чого діти навчилися та організували “Сонячний бал”.

    Ми хотіли показати всьому місту талановитих сонячних полтавців. Поставили перед собою амбітну ціль – вперше в Україні навчити вихованців студії віденському вальсу, який мав би розпочати святковий бал приурочений до Міжнародного дня людей із синдромом Дауна. Бал за нашим задумом мав стати кульмінацією підготовки театральних постановок та творчих номерів і бути додатковою мотивацією для особистісного розвитку даунят, - розповідають організатори.              

     

             "Сонячний бал" для дітей із синдромом Дауна у м. Полтава. Світлину надала Оксана Лашенкова. 

     

    с. Орлове Мелітопольського р-ну Запорізької обл.

    проект - Формування виховання молоді у Запорізькому деканаті

     

    Запорізький деканат охоплює 15 парохій у містах та селах, а це чимало вірян або тих, хто зацікавлений у служінні, проте не поспішає долучатися. Чому не поспішають? Бо пережитки минулого даються взнаки. Зокрема, упередженість до Церкви та її діяльності. Однак такі настрої в області не стали на заваді для місцевого духовенства.

    Найперше вирішили подбати про молоде покоління. Провели 4 формаційні зустрічі про сімейні цінності, статеве виховання, свободу та відповідальність. Цей проект дав змогу познайомити, об'єднати, вмотивувати молодь Запорізького деканату. На зустрічах були різні діти, котрі не вміли молитись та не знали 10 заповідей, - зазначив о. Тарас Зубко, парох церкви  Різдва Івана Хрестителя УГКЦ.  

    Навчальну частину зустрічей допомогли провести отці Салезіяни. Адже одне із завдань Згромадження є всебічний розвиток молоді на основі християнської католицької віри.       

     

    м. Волноваха Донецька обл.

    проект - Творимо українську спільноту разом!

     

    Волноваха. Місто, яке увійшло в українську історію ХХІ ст. із сумними подіями 22 травня  2014 року, коли наші військові зазнали великих втрат під час російсько-української війни.

    Пройшов час. Тепер місто знаходиться за 20 км від бойових дій, громада оговтується та повертає втрачену українськість. Проте популяризація української культури відбувається ненав’язливо, найперше серед дітей та молоді. Проведено низку культурно-просвітницьких заходів: день української мови (майстрували хату під стріхою), вечір пам’яті Т. Шевченка, почали святкувати день матері та день вишиванки і це ще не весь перелік.   

    Із задоволенням спостерігаємо як діти стараються говорити українською мовою, також охоче сприймають та поглиблюють знання про українські традиції, беруть активну участь у заходах, які проводяться. Окремим важливим прикладом є залучення батьків через дітей до нашої спільноти, до спільного проведення свят, - діляться організатори.

    Оскільки духовне життя у місті поступового розвивається, то наступним кроком буде катехизація громади та заохочення до парафіяльної діяльності.

     

    Українська хата руками дітей м. Волноваха. Світлину надала Марія Дубракова.

     

     

    м. Ізюм Харківська обл.

    проект - Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю

     

    Ізюм - одне із найбільших міст Харківщини. Місто, у якому функціонує 3 професійно-технічні заклади середньої освіти, які забезпечують знаннями великий відсоток не лише місцевої, а й з навколишніх сіл, молоді. Нове середовище, нові виклики, які постають перед молодою особою спонукали місцевих активістів подбати про їхню адаптацію.

    “Центр соціальної згуртованості” впродовж весни 2019 р. реалізовував курс занять з особистісного розвитку. Загалом провели 7 зустрічей для дітей та підлітків. Обговорили найактуальніші теми: природа конфлікту - незадоволені потреби, насильство - як стратегія поведінки, булінг та його прояви, як порозумітися з різними людьми.

    Задоволені результатом організатори, розповідають: Діти з легкістю йшли на контакт, ділилися своїм досвідом конфліктних ситуацій. На вправах спробували, як може змінюватись інформація, яка йде від людини до людини. Як будувати конструктивний діалог, як приймати відмінність одне одного.     

    Організовані зустрічі - це лише початок активної діяльності “Центру соціальної згуртованості”, який має стати простором для дозвілля та навчання місцевої молоді.

     

    Нам дуже приємно, що українці гуртуються і стають рушіями локальних змін. Щиро вболіваємо за кожну громаду і бажаємо не зупинятися на досягнутому.

     

     

     

    __________

    Дякуємо нашим партнерам Карітас Україна за можливість спільно підтримувати якісні громадські ініціативи в рамках програми Карітасу "Зміцнення соціальної згуртованості" під патронатом Відділу соціального служіння УГКЦ.  

     

     

    Більше
  • Хто вони, переможці конкурсу ґрантів програми “Студії живої парафії” 3.0.

     

    Впродовж трьох весняних місяців 20 священиків та 20 представників від парафій УГКЦ наполегливо здобували знання, щоб розвивати соціальне служіння у своїх громадах.

     

    Пригадуємо, що освітньо-ґрантова програма “Студії живої парафії” відбулася втретє. Реалізовується БО “Львівською освітньою фундацією” у співпраці з МБФ “Карітас України” під патронатом Відділу соціального служіння Патріаршої курії УГКЦ.

     

     

    По завершенні навчальних модулів випускники взяли участь у конкурсі міні-ґрантів для реалізації соціальних проектів. Географія зголошених ініціатив Західна, Центральна та Південна частини України. За результатами відбору фінансування отримають 10 громад.

     

     

    № п/п

    Назва проекту

    Область

    Населений пункт

    Відповідальна особа

    1.

    Дитяча платформа

    “Ти - особливий”

    Львівська

    с. Іванівці

    о. Володимир Кузик

    2.

    “Ми разом”

    Хмельницька

    м. Полонне

    о. Володимир Часковський

    3.

    Школа відповідальної любові

    Житомирська

    смт. Ружин

    о. Іван Стефанишин

    4.

    Спільнота “Агапе”

    Тернопільська

    м. Хоростків

    о. Петро Цвях

    5.

    Подаруй дитині казку

    Львівська

    м. Пустомити

    Олеся Бігус

    6.

    Парафіяльна пральня

    Івано-Франківська

    смт. Лисець

    о. Федір Бойко

    7.

    Інноваційна сучасна

    катехизація

    Івано-Франківська

    с. Братківці

    о. Роман Дармограй

    8.

    Майстерня декору

    “Добре сонце”

    Вінницька

    с. Щітки

    о. Микола Дуркалець

    9.

    Сонячний кіноклуб

    Херсонська

    с. Сонячне

    о. Юрій Стронянський

    10.

    Студія-гурток різаної свічки

    “Світло Христове”

    Тернопільська

    с. Загір’я

    о. Андрій Олійников

     


    Різноманіття проектів приємно дивує. Адже у громадах з’являться свічкові майстерні, фотошколи, театральні студії для дітей з неповносправністю, парафіяльна пральня, кіноклуб, а також майстерня для нечуючих дітей.

     

    Вітаємо переможців і бажаємо швидкої реалізації запланованого!

     

     

       

     

    _________________

    Програма реалізовується БО “Львівською освітньою фундацією” в рамках проекту Карітасу України «Підвищення рівня соціальної відповідальності парафій та їх участі в житті громад на місцевому рівні». Під патронатом Відділу соціального служіння Патріаршої курії УГКЦ.

    Більше
  • Сильні громади Львівщини в дії

    Не має значення, де ти живеш у місті чи селі. Важливо те, чи ти готовий вкладатися у розвиток громади, частинкою якої є? Команда Львівської освітньої фундації точно знає, що на Львівщині чимало активних громад, які не лише на слові, а й на ділі показують неймовірні результати, якими хочемо поділитися.

     

    Отож, як все починалося. Нещодавно у рамках навчальної програми “Сильна громада”, яку реалізовує ЛОФ у співпраці з ГО “Українська Галицька Асамблея”, відбулося навчання для активних громад Львівщини, котрі мають ідеї проектів, проте потребували теоретичних знань, як їх зреалізувати. Як кажуть: “Від теорії до практики один крок”. Озброївшись знаннями 7 команд-переможців отримали фінансування і врешті ступили цей крок на зустріч спільній мрії.

     

    7 команд. 7 проектів для розвитку громади. 7 локальних змін.

     

    Ігровий простір для дітей та молоді у с. Велика Воля

    Невеличке село у Миколаївському районі, де немає ані садочка, ані школи, лише бібліотека, що давно перетворилася на книгосховище. Місцева громада, яка складається з 332 жителів вирішила подбати про майбутнє дітей, що формують майже половину населення.

    Відсутність сучасного місця для проведення молодіжного дозвілля спонукало молодь не затримуватися на селі, а “тікати” до міста. Проте не всі мають змогу поїхати, а потребують простору для власного розвитку. Саме так зародилася ініціатива реорганізувати наявне приміщення бібліотеки на більш функціональне, де б відбувалися різного роду освітні та культурні заходи, де старші навчатимуть молодших, де будуть діяти різного роду гуртки. Адже село має неабиякий туристичний потенціал, бо розташоване в межах регіонального ландшафтного парку “Стільське Горбогір’я” на терені якого знаходиться Стільське городище племені білих хорватів датоване ІХ - ХІ ст.

     

     

    Speak English in the village Купичволя  

    Мальовниче село Купичволя розташоване у закутках Жовківського району. Історія цього села розпочинається ще на початку ХVІІ ст. Значна географічна віддаленість населеного пункту від районного центру, незручне транспортне сполучення обмежують можливості дітей та молоді у позашкільному розвитку.

    Відзначимо, що у селі є дитячий садок, школа та клуб, проте громада села розуміє, що у ХХІ ст. базових освітньо-культурних закладів для всебічного розвитку молодого покоління є недостатньо. Найбільша потреба у грунтовнішому вивченні іноземних мов, які лише на базовому рівні забезпечуються у сільській школі.   

    Громада села, разом з активними вчителями та за підтримки місцевого пароха, спробували при парафіяльній недільній школі провадити гурток з додаткового вивчення англійської мови. Зголосилася волонтерити місцева вчителька. Проте запит виявився настільки великий, що громаді довелося подумати як забезпечити розвиток такої необхідної справи у рідному селі. Найважливіше те, що можливість додатково навчатися отримали діти, які знаходяться у складних життєвих обставинах.

     

     

     

    “Інкубатор ідей” с. Підгірці

    Невеличке село Підгірці у Бродівському районі круглорічно переповнене туристами, яких приваблюють місцеві історичні пам’ятки: залишки давньослов’янського городища Плісненсько (Х-ХІІІ ст.), Підгорецький замок (сер. XVII ст.), церква блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (кін. ХVIII ст.) і це ще не весь перелік.

    Такий туристичний потенціал села місцеві мешканці вирішили скерувати на розвиток громади, а особливо для активізації молоді. Відтак запланували створити “інкубатор ідей” - простір в якому молодь та дорослі збиратимуться та спільно плануватимуть програму підтримки та відновлення історичних пам’яток, які є візитівкою села. Змалечку привити любов до рідного краю та “посіяти зерно” турботи про свій дім, хіба це не прекрасно? До такого колективного виховання запланували долучати дітей із сімей, які потребують підтримки.

    Громаді вже вдалося провести низку майстер класів на яких виготовляли свічки та різні вироби, які згодом продавали на ярмарку для туристів. Зароблені кошти скерували на ремонтні роботи приміщення у народному домі. Дбають мешканці і про екологію: організовують толоки та збільшують озеленення села.

     

    Акція "ТолокаДень" у с. Підгірці. Світлина зі сторінки у ФБ місцевого пароха о. Тараса Дзьоби.  

     

    Молодіжний форум для Підкамінського деканату

    Релігійну громаду смт. Підкамінь Бродівського р-ну непокоїло, що на терені деканату 27 парафій, багато молоді, але “колективна байдужість” поширювалася поміж усіма. Гостра потреба активізувати людей для розвитку громади врешті вилилася в активні дії. Створена ГО “Молодіжна спільнота EFFATA” згуртувала активну молодь і стала рушієм до наступного кроку, який ще потребує реалізації.

    Молодіжний форум - освітньо-культурний майданчик для молоді Підкамінського деканату над яким працюють ефатівці та всі зацікавлені. У майбутньому це місце зустрічей, проведення дозвілля, спільного навчання, духовної та правової підтримки. Формування волонтерського середовища для громади Підкаменя та усіх сусідніх сіл.

    Прагнемо надихнути молодих людей до більш ревної праці в своїй місцевості, показати, що Молодь, яка творить – талановита, впевнена у собі, успішна, незалежно від місця свого  проживання”, - кажуть ініціатори проекту.

     

     

    Простір для “живого спілкування” у с. Сасів

    Сасівська сільська рада об’єднує 9 навколишніх сіл Золочівського району, які охоплюють 1700 людей. Громада виявила потребу у грунтовнішому просвітництві мешканців в історії рідного краю. У минулому Сасів - це містечко з магдебурзьким правом (1615 р.).

    Щоб не відкладати проблему, вирішили спільними зусиллями реорганізувати приміщення бібліотеки у Сасові та створити молодіжний центр, в якому розміщувати історичну експозицію навколишніх теренів. Наступний крок - історико-краєзнавчий музей.

    Здавалося б завдання непосильні. Проте громада чітко розуміє ціль і потребу для реалізації. Адже у Сасові, окрім 100 дітей, які навчаються у місцевому НВК, ще є 25 вихованців районного дитячого будинку “Рідний дім”. Тож піклування про майбутнє підростаючого покоління звичайно ж на першому місці.

     

    Експозиція в історико-краєзнавчому музеї с. Сасів. Світлина зі сторінки у ФБ бібліотекаря Віри Александрович.  

     

    Музичний інтерактивний клас для дітей з особливими потребами у смт. Гніздичів

    У 2016 р. громада смт. Гніздичів Жидачівського району спільними зусиллями та завдяки реформі децентралізації відкрили Дитячу музичну школу. Близько 100 дітей отримали можливість розкривати свої музичні таланти. Згодом вихованці школи успіхи продемонстрували на Міжнародному фестивалі-конкурсі “Україна єднає світ”, здобувши першість.

    Однак у громаді залишились діти, котрі потребували не лише розвитку своїх талантів, а й загалом соціалізації у суспільстві. Про них громада не забула. Саме тому з’явилася ідея обладнати інтерактивний музичний клас адаптований для дітей з особливими потребами.

    Гніздичівці вірять, що проект буде мати майбутнє. Вже створили Фонд школи, проводять ярмарки та різного роду акції на підтримку ініціативи.

               

     

    Музичні кімнати у народному домі с. Заболотці     

    Талановиті музиканти ростуть не лише на півдні області (Жидачівський р-н), а й активно формуються у Бродівському районі. Заболотівська ОТГ всіляко підтримує обдарованих дітей та молодь. Проте брак необхідного інструментарію, неспроможність батьків возити дітей до районного центру, спонукали місцевими можливостями спробувати забезпечити умови для культурного розвитку молоді.

    Ідея проекту - відкрити філію Школи естетичного виховання при народному домі у с. Заболотці. Обладнати кімнати для занять музичною грамотністю та хореографією.

    Громада націлена на виявлення талановитої молоді та заохочення її до самоосвіти. В перспективі, представлення успіхів на різного рівня конкурсах та врешті розвиток місцевого волонтерського руху.   

     

    Віримо, що громадам вистачить сил зреалізувати заплановане. 

    Пишаємося результатами, які вже вдалося здобути.

     

    _____________________________________

    Заохочуємо стежити за анонсами, щоб не прогавити шанс, а подати проект своєї громади на програму "Сильна громада".

    Детальніше про програму: http://www.lef.org.ua/ua/proekty/sylna-gromada/ 

     

             

    Більше
  • Навіщо парафіям УГКЦ вчитися адмініструвати соціальні проекти?

    20 парафії, майже 40 учасників зі 7 областей України, 9 навчальних днів, більше 70-ти ак. годин навчання та ділення досвідом, 10 тренерів та доповідачів - так у Брюховичах протягом трьох місяців навчалися активні та відповідальні громади УГКЦ, такою в цифрах була освітня частина програми “Студії живої парафії 3.0.”

     

       Карта громад-учасників програми

     

    Вже ні для кого не секрет, що останніми роками в греко-католицькій церкві пожвавився соціальний курс - парафії масово організовують соціальні, культурні, громадські ініціативи і тим самим мають на меті впливати на розвиток не тільки релігійних громад, членами яких є, але й покращувати громади своїм міст, містечок та сіл.

     

    Для того, щоб покращити якість соціальних проектів та ініціатив парафій УГКЦ (а кажучи точніше їхнього соціального служіння) БО “Львівська освітня фундація” та МБФ “Карітас України” під патронатом Відділу соціального служіння Патріаршої курії УГКЦ вже втретє проводять освітньо-грантову програму “Студії живої парафії”. Після першого досвіду у Львові весною 2018 року та у Краматорську восени того ж року, Студії знову повернулися до Львова, але вже з оновленою програмою.

     

    “Є греко-католицькі громади, що вже більше десятка років на професійному рівні вирішують соціальні проблеми громад. Вони засновують свої Родинні доми для дітей-сиріт, працюють системно із людьми з інвалідністю, облаштовують центри денного перебування, нічліжки для безпритульних - надають якісні соціальні послуги. У той же час є парафії, які тільки починають розвиватися, реалізовують різного роду соціальні ініціативи і часто їм бракує знань, а не ресурсів, щоб зробити свою роботу професійнішою та системнішою. Саме для таких ми і почали програму “Студії живої парафії”. Для тих, хто хоче більшого, хто розуміє свою соціальну місію і прагне її реалізовувати професійно і якісно”, - пояснює причину появи програми виконавча директорка Львівської освітньої фундації Мар’яна Кащак.

     

    “Ми прагнемо дати учасникам базові інструменти для розвитку та підвищення якості соціальної роботи в парафіях. Ми прагнемо, щоб все більше і більше релігійних громад переходили з формату ініціатив у формат проектів, програм, а потім, можливо, і засновували спеціалізовані організації, які будуть здатні системно впливати на вирішення соціальних проблем у локальних громадах. Чому церква? Тому що церква - це середовище, яке об’єднує. Об’єднує тих, хто має проблему і тих, хто має потенціал її вирішити”, - додає координатор “Студій” Станіслав Клосовський.

     

    Студії - це ініціатива Відділу соціального служіння Патріаршої курії УГКЦ та МБФ “Карітас України” та Львівської освітньої фундація, а в самій церкві ще в 2017 році прийнято важливий документ “Стратегію соціального служіння УГКЦ на період 2017-2021 р.Б.”. УГКЦ ставить питання соціального служіння одним із пріоритетних, пояснюючи, що служіння -  частина триєдиної місії Церкви: звіщати Добру Новину (Керигма), освячувати (Літургія) та служити (Дияконія).

     

     

    Протягом трьох навчальних модулів учасники разом із залученими тренерами пропрацювали кілька важливих аспектів служіння:

    • Аналіз громади та виявлення громадської думки;
    • Планування та написання проектів;
    • Управління людськими ресурсами та залучення волонтерської діяльності;
    • Залучення локальних матеріальних та фінансових ресурсів (локальний фандрейзинг);
    • Комунікація та методи поширення соціальних ідей;
    • Управління фінансами організації.

     

    Тренери та доповідачі програми:

    О.Андрій Нагірняк – керівник Відділу соціального служіння УГКЦ та віце-президент Карітасу України.
    Наталя ШАЛАТА - керівник Відділу розвитку громад БО “Львівська освітня фундація”

    о.Павло Швед - випускник програми Студії живої парафії, тренер програми “Школа відповідального служіння” БО “ЛОФ”, адміністратор храму Покрову Пресвятої Богородиці с.Артищів, сотрудник храму Преображення ГНІХ м.Городок

    о.Олег Здреник -  адміністратор храму св.Параскеви с.Вільшаник, співзасновник ГО “Ми-це Вільшаник”, учасник програми “Школа відповідального служіння”

    Богдан Зелений - керівник ГО “Михайлівське товариство” с.Деревня, Жовківський р-н, Львівська обл.

    Олена Карнаух - випускниця Українського Католицького Університету, заступник директора Інституту Лідерства та  управління УКУ (2009-2014), заступник директора з розвитку БО “Фундація Духовного Відродження”

    Станіслав Клосовський - випускник НУ “Львівська політехніка” та Українського Католицького Університету.  З квітня 2016 р. співзасновник та керівник проектів ГО “Простір вільних ініціатив”. З лютого 2017 до сьогодні координатор низки проектів та програм БО “Львівська освітня фундація”.

    Леся Урсуляк - фінансист, фінансовий менеджер львівської станиці Національної скаутської організації України “ПЛАСТ”

     

     

    В останній день навчальної частини учасники презентували свої соціальні проекти і вже через кілька тижнів розпочнуть їх реалізовувати, використовуючи здобуті знання на практиці.

     

    Так навіщо ж парафіям УГКЦ вчитися адмініструвати соціальні проекти? Все дуже просто - люди - це церква. І якщо і одних є проблеми, а в інших - можливості, то лише разом вони творять самозарадну громаду, котра якісно розвивається і дає можливості для розвитку всім.

     

    Нехай щастить активним і відповідальним!

    ______________________________________

     

     

     

    Програма "Студії живої парафії" реалізовується БО "Львівська освітня фундація" в рамках проекту Карітасу України «Підвищення рівня соціальної відповідальності парафій та їх участі в житті громад на місцевому рівні». Під патронатом Відділу соціального служіння Патріаршої курії УГКЦ.

    Більше
  • Програма “АктивуйСя”

    Програма розвитку потенціалу малих громад Львівщини в рамках програми “Розвиток волонтерства в громадах”.

     

    Мета - підтримати розвиток культури та міжсекторальної співпраці у 10 громадах Львівської області шляхом реалізації комплексної культурно-освітньої програми та мікроґрантування.

     

    Цілі програми:

    • підтримка ініціатив, спрямованих на соціальний, культурний і освітній розвиток сільських територій;
    • підтримка ініціатив, спрямованих на соціалізацію та залучення до життя громади дітей та підлітків сиріт, напівсиріт, тих, що опинились у складних життєвих обставинах;
    • розвиток волонтерства в малих локальних громадах;
    • налагодження співпраці між державою, церквою та громадським середовищем заради сталого розвитку громади;
    • поширення ідеї створення мережі постійнодіючих молодіжних волонтерських осередків.

     

    Умови участі в програмі:

    1. Обов’язкова наявність команди організаторів проекту: Народний дім / бібліотека (на вибір), місцевий священик (священики), а також активні представники громади.
    2. Наявність обґрунтованої ідеї сталого соціального проекту в громаді з обов’язковим залученням сімей в кризі та / або дітей-сиріт та дітей в складних життєвих обставинах.
    3. Наявність зареєстрованої неприбуткової (громадської, благодійної, релігійної) організації та рахунку в банку.

     

     

     

    Дорожня карта програми

    1. Прийом заявок на участь за встановленим зразком.
    2. Відбір 10 громад-учасників проекту.
    3. Тренінг для відібраних учасників.
    4. Підготовка та проведення в громадах локальних фандрайзингових заходів - благодійних фестивалів. Зібрані кошти під час заходу - основа для реалізації проекту громади.
    5. Мікроґрантування проектів від Львівської освітньої фундації як додатковий ресурс для реалізації.
    6. Реалізація заявленого соціального проекту.
    7. Підбиття підсумків програми - форум учасників.

     

    Хід реалізації програми:

    • Освітня частина програми, запропонована організаторами.
    • Після проходження освітньої частини переможці подають до ЛОФ деталізовані ідеї соціальних проектів, описаних за зразком аплікаційної форми.
    • Далі громади-переможці повинні організувати в громаді за фінансової підтримки Департаменту (не більше 20 000 грн.) літній дитячий табір та в його підсумку фандрайзинговий захід - фестиваль для дітей та сімей з метою збору коштів на реалізацію запланованого соціального проекту проекту.
    • Після успішного проведення заходу громади-учасники отримують від ЛОФ міні-ґрант у максимальному розмірі 20 000 грн. на реалізацію соціального проекту, а зібрані під час заходу кошти використовують як власний внесок у реалізацію проекту.

     

    Контакти координатора програми:

    Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ

    +38 (093) 4867 406

    volunteerproject.lef@gmail.com

    ______________________

    Програму реалізовує Львівська освітня фундація та Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА.

     

    На фото заняття у Волонтерському центрі м. Жидачів Львівської обл. Фото зі сторінки керівниці центру Оксани Полівчак у ФБ. Автор світлини - Ігор Іванців. 

    Більше
  • Програма “Сильна громада”

    Освітньо-грантова програма для спільнот Львівщини, які мають ідею для розвитку своєї громади в соціальній, культурній та освітній сфері.

     

    Географія учасників:

    Села, містечка, районні центри Львівської області.

     

    Учасники програми:

    З кожного села/селища міського типу/міста команда з 3 осіб, серед яких є священик, молода активна людина та представник освітнього чи культурного закладу.

     

    Практична цінність: Відібрана до участі команда приїжджає з готовою ідеєю для її розпрацювання. Впродовж одноденного тренінгу, з допомогою кваліфікованих тренерів, котрі мають особистий досвід в сфері реалізації соціальних проектів у локальних громадах, команда учасників здобуде навики для реалізації проекту. Проте лише найкращі ідеї буде обрано для фінансування.  

     

     

    Програма навчання:  

    - аналіз запропонованої проблематики у громаді;

    - написання проектної заявки в контексті управління проектом;

    - фандрейзинг.

     

    Тобі до нас, якщо що маєш ідею:

    • соціально-культурного напряму;
    • створення/розвитку молодіжного простору;
    • створення/розвитку центру розвитку громади;
    • культурно-історичного напряму;
    • культурно-мистецького напряму;

     

    Стеж за анонсами програми і не прогав можливість зреалізувати ідею саме твоєї громади.  

     

     

    Контакти координатора програми:

    Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ

    +38 (093) 4867 406

    volunteerproject.lef@gmail.com

    _________________________________

    Програму реалізовує Львівська освітня фундація у співпраці з ГО “Українська Галицька Асамблея”.

     

    На фото учасники табору "Активні громади" (лютий 2019 р.) реалізований в рамках програми "Сильна громада".

    Більше
  • Волонтерське! Проектопідтримуюче!

    Вже відомі результати конкурсу міні-грантів “Розвиток волонтерства в громадах”.

    Ми проаналізували 109 проектів від створення молодіжних просторів, катехитичних шкіл, проведення інклюзивних екскурсій містом та кіноспільнот до маштабних екологічних акцій й захисту тварин.

    Це був складний, проте нейморівно натхненний вибір!

     

     

     

    Отже, пропонуємо Вашій увазі 23 проекти -переможці конкурсу РВГ 2019:

    1. “Створення Maker Space у Благодатному”, смт. Благодатне, Волинська обл;
    2. “Вільний простір волонтерства «Гамак»”, м. Миколаїв, Корабельний р-н;
    3. “Літня школа волонтерів”, м. Дрогобич, Львівська обл:
    4. “Workout - майданчик”, с. Негровець, Закарпатська обл;
    5. “Вільний простір ХАБ «Ризикова Хата»”, м. Сміла, Черкаська обл;
    6. “Міні – кінотеатр для дітей та молоді вразливих категорій населення”, Старобогородчанської ОТГ, Івано-Франківська обл;
    7. “Розвиток інтерактивної творчості із дітьми та шкільною молоддю”, с. Вижняни, Львівська обл.;
    8. “Cook yourself”, м. Вижниця, Чернівецька обл;
    9. “Екологічні стежки”, м. Славута, Хмельницька обл;
    10. “Облаштування парафіяльної катехитично-формаційної зали”, смт. Дубове, Закарпатська обл;
    11. “Облаштування дитячо-молодіжного центру "Світанки України” “, с. Мураторе, Луганська обл;
    12. “Створення дитячо-молодіжного осередку парафії Святого Архистратига Михаїла УГКЦ у м. Луцьк”, м. Луцьк, Волинська обл;
    13. “Творімо добро разом”, с. Підгіря, Львівська обл;
    14. “Церковна школа — осередок розвитку духовних цінностей села Рогізне”, с. Рогізне, Рівненська обл;
    15. “СпільноДій”, смт. Демидівка, Рівненська обл;
    16. “Придбання мультимедійного обладнання для катехитичного центру парафії св. Василія Великого”, м. Косів, Івано-Франківська обл;
    17. “Краплинка творчості дитячого серця”, смт. Чемерівці, Хмельницька обл;
    18. “Літня дитяча іконописна школа”, с. Стара Скварява, Львівська обл;
    19. “Проведення волонтерських майстер класів для дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах”, с. Бережани, Тернопільська обл;
    20. “Клуб на селі”, с. Суськ, Волинська обл;
    21. «Давай разом», с. Давидів, Львівська обл;
    22. “Волонтерський молодіжний тренінг-центр”, м. Ізмаїл, Одеська обл;
    23. “Молодіжний Центр «Vita Deo»”, Брошнів-Осадська ОТГ, Івано-Франківської обл.
    Більше
  • Міжнародний соціальний форум “Деінституціалізація: мультидисциплінарні команди”

     

     

     

    Вже вчетверте Форум, присвячений Деінституціалізації (ДІ), об’єднує навколо себе людей зі спільною ціллю: щоб кожна дитина в нашій країні виховувалась в родині.

     

    Цього разу тема Форуму була: “Деінституціалізація: мультидисплінарні команди”.
    На форумі зібрались представники соціальних служб і поліції, медики, освітяни, фахівці соціальної роботи, заступники і голови ОТГ, громадські активісти і просто небайдужі люди до реформи ДІ.

     

    І не дивуйтесь різноплановості професій цих людей: кожен з присутніх знає, що чим би вони не займались, зміни в країні починаються з них. Кожен, в міру своїх компетенцій, може стати рушійною силою і важливою частиною мультидисплінарної команди (МДК), які створюються для роботи з родинами в складних життєвих обставинах та дослідження і впровадження необхідних соціальних послуг в громаді з метою забезпечення права кожної дитини на виховання в сім’ї.

     

     

    Виконавча директорка Благодійної організації “Львівська освітня фундація”  Мар’яна Кащак зазначила, що до ХІХ ст. в нашій країні існувала традиція взаємодопомоги і відповідальності громади “один за одного”. В окремих громадах навіть створювались фонди убогих та сиріт, з яких виділялись кошти на допомогу.
    Після двох Світових воєн кількість дітей-сиріт неймовірно зросла, з’явилась необхідність у великій кількості сиротинців. У той час створення розгалуженої системи інституційних закладів було адекватною відповіддю на масштабну суспільну проблему. Пізніше, згільно державної політики СРСР,  кількість закладів була додатково збільшена, оскільки влада вважала інституційні заклади єдиним місцем, де можливо виховати справжнього громадянина.

    Наразі 92,3% дітей в інституціях мають хоча б одного з батьків, тому, очевидно, що вартувало би ресурс держави направити на допомогу сім’ям у СЖО.

     

    За нашими спостереженнями, причини потрапляння дітей у притулки змінюється кожні 10 років: якщо раніше причиною вилучення були, більшою мірою, побутові умови життя родини, то зараз, згідно нашого дослідження особистих справ дітей, які потрапляють до притулку ССД ЛОДА, діти залишають домівки самостійно через відсутність контакту з батьками, невміння будувати стосунки один з одним.
    Виходом з цієї ситуації є:

    • Навчання батьків, підвищення батьківського потенціалу.
    • Підтримка дітей у громаді, інтеграція родин у СЖО в громаду міста чи села.
    • Створення МДК для роботи з різними випадками.

     

     

     

    Важливим для нас стало те, що Форум став платформою для спілкування з Керівницею експертної групи з питань формування соціальних послуг та розвитку соціального замовлення Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства соціальної політики України Оксаною Сулімою. Учасники форуму з перших рук отримали інформацію про нову редакцію Закону про соціальні послуги, який чекає підпису Президента.

    Внесення змін до восьми законів обіцяють нам наступні переваги:

    • Доступність послуг та прозорість процесу їх надання, захист прав отримувачів
    • Удосконалення управління системою в умовах децентралізації та оптимізація видатків.
    • Сприяння створенню ринку соціальних послуг, підтримка недержавних організацій.
    • Адресність соціальних послуг.
    • Єдині підходи в організації роботи системи.



    Вже вдруге, міжнародним досвідом впровадження реформи ДІ, з нами ділиться президент міжнародної організації  FICE International Герман Радлер.

    «Люди чекають не на благодійність чи допомогу, а на якісну соціальну ринкову послугу»
    *
    «Надавачі соціальних послуг конкурують між собою у різних громадах. Це є запорукою якості послуг!»
    *
    «Надавачі соціальних послуг використовують ті ж інструменти фандрайзингу, що й бізнес!»
    *
    «Соціальні послуги покликані не допомагати, а «сцілювати», комплексно підходячи до потреб клієнта. В цьому є головне завдання мультидисциплінарних команд!»

    Пан Герман розповідав про МДК на прикладі Клініки денного перебування для дітей з поведінковими і ментальними розладами(Австрія). Герман наполягав на використанні поняття “мультиПрофесійна” команда. Адже важлива не тільки різноплановість галузей залучених до справи, а професійність і компетенція кожного учасника. Характерною особливістю австрійських колег є трансдисциплінарні знання однієї людини: медик за освітою також володіє компетенціями, наприклад, в арт-терапії, має диплом психолога чи психотерапевта тощо. І, на думку Германа, кожен соціальний працівник має, в загальному, мати уявлення з областей освіти, соціології, психології, етики/філософії, права і економіки, володіти навичками професійної інтеграції, вміти вчитись і навчати. Зі свого досвіду, лектор попередив нас про те, що робота в такій команді може бути:

    • Напруженою і складною. Треба навчитись не “перетягувати ковдру на себе”, а вміти обмінюватись досвідом і інтегрувати, прилаштовувати досвід кожного відповідно до наявної проблеми.
    • Поверхневою. Важливо, щоб “культура співпраці” не перетворювалась на видимість співпраці, коли кожен намагається прийняти сторону іншого задля збереження приятельських стосунків, а не вирішення проблеми клієнта.
    • Складним завданням і постійним викликом. Адже при наявності великої кількості професіоналів і спільного завдання, може нівелюватись авторитет окремої людини і завдання керівника тримати баланс між загальною ідею, командною роботою і роллю кожного професіонала в справі.

     

     

    Наступна доповідачка, голова правління ГО “Соціальна синергія”  Маріанна Онуфрик, ознайомила нас з Міжнародною класифікацією функціонування(МКФ) для інклюзивної освіти, яка зараз перекладається і українською мовою. Ця безкоштовна система дозволяє вчителям, батькам і працівникам ІРЦ мати спільну мову засновану на фактах; дозволяє побачити не діагноз, а конкретну потребу і шляхи її задоволення для тієї чи іншої дитини.

    Пані Маріанна наголосила, що інклюзивна освіта дає переваги для кожного учасника навчального процесу: наприклад, обдарована дитина не може і не має навчатись в першому класі тільки через те, що досягла віку шести років, а має отримати доступ до інформації і належне навчання відповідно до його/її потреб.

     

     

    Протягом Форуму, говорячи про те саме поняття МДК, як ви могли помітити, використовувались вже слова і “мультидисциплінарні”, і “мультипрофесіональні”. В свою чергу, керівниця тренінгових програм МБО “Надія і житло для дітей”, Ольга Мороз пропонує застосовувати словосполучення “МІЖдисплінарні” команди, вказуючи на необхідність не тільки різнопланових професіоналів, а і на їх, в першу чергу, якісній взаємодії.
    Важливим елементом успіху роботи МДК є формування спільних цінностей через навчання. І, мало хто про це згадує, але незмінним членом МДК має бути і сама родина, і дитина(якщо не безпосередньо, то у вигляді бесід адаптованих під вік дитини про всі процеси, які відбуваються/відбуватимуться в їх сім’ї; при найгіршому розвитку подій — надання статусу дитині — ми даємо їй можливість поетапно пережити травму, а не приймати рішення за спиною дитини і ставити її перед фактом, тим самим травмуючи ще більше).

     


    Мабуть, найбільш резонансний виступ для всіх форумчан був у Людмили Волинець, Керівниці секретаріату міжфракційного депутатського об’єднання “Захист прав дітей — пріоритет держави”. Годі знайти людину, яка більше орієнтується у законодавстві та  нормативно правових актах, адже вона безпосередньо брала участь у їх формуванні. На живих прикладах почули як часто, додаткові приписи які надходять на місця, не співпадають з самою нормативною базою. Важливою ремаркою стало, що у вертикалі влади ми прослідковуємо міцні зв’язки(приписи з міністерства виконуються департаментами), але для успіху роботи МДК необхідно зміцнювати горизонтальні зв’язки та міжвідомчу взаємодію. Влучно було відмічено, що громади мають оцінювати не свої можливості в наданні тих чи інших послуг, а потреби дитини. Доповідь Людмили Семенівни кілька разів викликала шквал овацій.

     


    Закривав “теоретичну” частину форуму виступ Світлани Гаврилюк, завідувачки притулку для дітей ССД ЛОДА. Пані Світлана познайомила учасників з конкретними випадками, з якими стикається у притулку. Часто, потрапляння дитини у цей заклад є результатом недостатньої роботи спеціалістів на місцях, або неузгодженості дій представників різних відомств. Доповідь пані Світлани стала логічним містком між теоретичною та практичною частинами форуму.

    Важливою частиною цьогорічного Форуму стала робота в групах, які були сформовані за принципом МДК — як одна команда працювали освітяни, медики, представники Служб у справах дітей, фахівці соціальної роботи та представники громадських організацій. Отримавши до розгляду реальні кейси, групи обговорювали: які соціальні послуги необхідні для тої чи іншої родини в СЖО і що необхідно зробити, щоб діти залишились в сім’ї.

    Ми вдячні всім учасникам за цей насичений день навчання і обміну досвідом. Пліч-о-пліч з вами, реформа ДІ буде обов’язково впроваджена.

     

    Отут можна переглянути відеозапис першої, другої та третьої частин форуму.

     

    #JustDoDI

    #Реформа_яка_стосується_кожного

    Більше
  • Оголошено переможців програми “АктивуйСя”

    У 2019 році Львівська освітня фундація та Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА оголосили вже вдруге про старт спільної програми "АктивуйСя". 

    Мета програми: Підтримати розвиток культури та міжсекторальної співпраці у громадах Львівської області шляхом реалізації комплексної культурно-освітньої програми та мікроґрантування.

     

     

    Цього року переможцями програми за результатами відбору стали такі громади:

     

    Район

    Населений пункт

    Заявник НД

    Релігійна організація

    01

    Жидачівський , Новострілищанська ОТГ

    с. Трибоківці,

    с. Квітневе

    Холявка Галина

    о.Анатолій Доманський

    02

    Сколівський

    Смт. Верхнє Синьовдне

    Корчинський Андрій

    о. Володимир Карлик

    03

    Самбірський, Вільшаницька ОТГ

    с. Монастирець

    Марія Прокопович

     

    о. Віталій Сокрута

     

    04

    Миколаївський

    с. Стільсько

    Бінас Оксана

    о.Степан Кос

    05

    Золочівський

    смт. Поморяни

    Стадник Уляна

    о.Ярослав Котлінський

    06

    Перемишлянський

    с. Ладанці

    Русин Євстахій

     

    о.Іван Городицький

     

    07

    Яворівський

    с. Великополе

    Світлана  Павлик

     

    о. Андрій Івашків

     

    08

    Стрийський

    с. Добряни

    Костів Любов

     

    о.Володимир Сас

     

    09

    Перемишлянський, Бібрська ОТГ

    с. Великі Глібовичі

    Гірна Іванна

     

    о. Микола Стручинський

     

    10

    Радехівський

    с. Новий Витків

    Мотовило Василь

     

    о.Володимир Кот

     

    11

    Миколаївський

    с. Черниця

    Шимбра Наталя

     

    о.Ігор Юркевич

     

    12

    Радехівський

    смт. Лопатин

    Виховська Ася

    о. Василь Ждан

     

     

     

    Вітаємо переможців та бажаємо плідної праці задля добра ваших громад.

     

     

    Нагадаємо, що відповідно до стратегії програми "АктивуйСя", переможці пройдуть наступні етапи:

    1. Освітня частина програми, запропонована організаторами.

    2. Після проходження освітньої частини переможці подають до ЛОФ деталізовані ідеї соціальних проектів, описаних за зразком аплікаційної форми.

    3. Далі громади-переможці повинні організувати в громаді за фінансової підтримки Департаменту (не більше 20 000 грн.) літній дитячий табір та в його підсумку фандрайзинговий захід - фестиваль для дітей та сімей з метою збору коштів на реалізацію запланованого соціального проекту проекту.

    4. Після успішного проведення заходу громади-учасники отримують від ЛОФ міні-ґрант у максимальному розмірі 20 000 грн. на реалізацію соціального проекту, а зібрані під час заходу кошти використовують як власний внесок у реалізацію проекту.

     

    При виникненні запитань контактуйте з нами

    Контакти координатора програми:

    Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ

    +38 (093) 4867 406

    volunteerproject.lef@gmail.com

     

    Головна світлина "Жидачівський волонетерський центр". Фото зі сторінки Оксани Полівчак у ФБ.

    Більше

Благодійники: