^
Мотивуємо молодь до дії

Новини


  • Соціальний Форум “Деінституалізація: шлях від інституції до сім’ї”

     

    В світі немає жодної людини, яка б була компетентною в усіх галузях. Проте, вузький спеціаліст певної сфери цілком здатен пояснити загалу суть своєї роботи. Виокремити найважливіше і розказати про це зрозумілою мовою. Цікавитись чимось крім власної роботи -  означає бути всебічно розвинутою людиною. В Україні розпочався процес  деінституалізації  процес реформування інтернатної системи опіки. Сам термін, за рівнем суспільного розуміння, приблизно, як адронний колайдер. Хтось десь щось колись про це чув.

     

    Отже, інституційна система опіки  це неефективний підхід до виховання дітей, які з тих чи інших причин не можуть виховуватись в родинах. Система дісталась нам у спадок від СРСР і з того часу практично не змінилась. Сам принцип колективного виховання, життя в групі та за розпорядком  є нищівними для формування особистості дитини. Відсутність індивідуальної уваги, турботи та особистого простору. Інтернати часто називають місцями несвободи - діти живуть та вчаться в ізоляції від загалу. Зростають та розвиваються з усвідомленням, що вони “не такі, як всі”.

     

    Парадоксально, що інтернатна система виховання існує лише в бідних країнах, хоча по суті своїй є розкішшю. Утримання цієї махіни коштує 7 млрд. грн на рік. Це як норкова шуба в кредит.

     

    Ще один парадокс  в сиротинцях практично немає сиріт. Через бідність, хвороби, відсутність гідних умов життя, при живих батьках дітки живуть у інтернатах. Якщо кошти перескерувати на ефективну підтримку та супровід сімей  у кризі, абсолютна більшість дітей зможе повернутись в родини. 

     

     

    Зараз циклічно функціонує так зване “замкнене коло сирітства”    велика кількість вихованців інтернатів - це діти випускників інтернатів. Система відтворює сама себе.

     

     

    Немає жодних сумнівів, що ситуацію необхідно змінювати.  На державному рівні розроблена шикарна стратегія деінституалізації, поступово регулюється законодавство, вносяться відповідні зміни. При уповноваженому Президента України з прав дитини запрацював Національний офіс з реформи деінституалізації. Справа за втіленням задекларованих змін.

     

     

    Саме тому 11-12 грудня Львівська освітня фундація організовує Соціальний Форум “Деінституалізація: шлях від інституції до сім’ї”. Ми говоритимемо про реформу інтернатів в стінах інтернату. Під одним дахом зберуться розробники стратегії реформування та безпосередні виконавці.

    Доповідачі Форуму:

     

    Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба

    Керівник Національного офісу з реформи деінституалізації Маріанна Онуфрик

    Керівник Регіонального центру навчання та розвитку Уляна Токарєва

    Керівник НГО “МАРТІН-Клуб” Вікторія Федотова

    Представник уряду Угорщини, координатор Департаменту Соціальних питань та захисту прав дитини Peter Sitkei

    Громадська активістка, випускниця Олешківського спеціалізованого дитячого будинку-інтернату Ліна Дешвар

    Керівник благодійного фонду “Я - Майбутнє України” Марта Левченко

    Директор “Карітас-спес” отець Вячеслав Дорош

    Директор Львівської загальноосвітньої школи-інтернату №2 Андрій Закалюк

     

    До участі в Форумі запрошені: працівники державної соціальної сфери: очільники міських, обласних та районних служб у справах дітей, центрів соціальних служб, департаментів освіти; директори інтернатів; представники громадських, благодійних та релігійних організацій. Усі ті, хто мають стати агентами змін на місцях. 

    Також в рамках заходу будуть проведені воркшопи:

    • для представників ЗМІ
    • для представників соціально відповідального бізнесу
    • для директорів інтернатів
    • для очільників соціальних служб

    Ми сподіваємось, що участь в Форумі додасть розуміння, конкретики та злагодженості дій усім учасникам процесу.

     
    Соціальний Форум "Деінституалізація: шлях від інституції до сім’ї" відбудеться 11-12 грудня 2017 року за адресою м.Львів, вул.Просвіти 2-4, приміщення Львівської загальноосвітньої школи-інтернату №2. 

    Якщо Ви працюєте в соціальній сфері, або просто цікавитесь нею і готові стати агентом змін, долучайтесь до події. Кількість місць обмежена, обов’язкова попередня реєстрація за телефонами:

    +38(050)2393380
    +38(093)6085003
    +38(68)7074011

     

    #JustDoDI

    Більше
  • Тренінг з “Сімейної медіації”

    25-26 грудня відбувся тренінг з “Сімейної медіації” організований соціальним відділом Львівської Освітньої Фундації. Учасниками тренінгу стали волонтери проекту “Добрий сусід”, що активно допомагають багатодітним родинам в складних життєвих обставинах.

     

    Нагадаємо, що проект “Добрий сусід” спрямований на допомогу багатодітним родинам у кризі, на залучення громади до підтримки таких сімей. Основна мета проекту - зберегти ці родини та запобігти потраплянню дітей в дитячі будинки та інтернати. Адже інституційна опіка, як система, є неефективною та нищівною для формування особистості вихованців. Це означає, що допомагати необхідно. Разом з тим небайдужі люди, що супроводжують ці сім’ї, часто нарікають на невдячність, споживацтво та надмірні вимоги родини до волонтерів. Якщо робота, спрямована на подолання кризи, розпочинається без оцінки потреб родини,  не має системності, чіткого плану, прописаної послідовності дій, вона не дає бажаного результату. Відсутність результату, в свою чергу, призводить до демотивації та емоційного вигорання волонтерів. Надзвичайно важливим також є встановлення першопричини потрапляння у кризу. Кожна історія унікальна, відповідно й підхід до роботи має бути специфічним.

     

     

     

    За півроку роботи в проекті “Добрий сусід” ми зрозуміли, що є випадки, коли недостатньо просто покращити умови життя родин. Часто причина кризи має глибше коріння. Робота з такими родинами потребує комплексного підходу. Деколи потрібно працювати на розвиток елементарних побутових навичок, поступово переводячи їх у розряд корисних звичок. В роботі із сім’ями також дуже важливо розуміти їхні цінності, поважати приватність. Важливо уникати осуду та нав’язливості. Завжди залишати за родиною право вибору. Надавати допомогу в такий спосіб, щоб родина відчувала причетність до роботи, власну відповідальність за результати. Завдання мають бути зрозумілими, послідовними, з конкретними часовими рамками.

     

     

     

    Тому  в рамках тренінгу ми знайомили учасників з основними поняттями про родини у СЖО, з технікою оцінки потреб цих родин, а також вчились будувати дорожну карту виходу родин із кризи. Багато говорили про роль державних соціальних служб в процесі супроводу родини.

     

    ПРОГРАМА ТРЕНІНГУ

    Час

    Назва

    Ведучий

    10.00-10.10

    Вітання учасників. Презентація  проекту

    Анна Решетник

    10.10-10.30

    Знайомство з учасниками та їх очікуваннями

    Іра Королець

    10.30-10.40

    Основні поняття: родина в СЖО, соціальний супровід, СДД, ЦСССДМ, органи опіки

    Іра Королець

    10.40-11.10

    Роль державних структур в процесі супроводу родини. Мета соціального супровіду

    Іра Королець

    11.10-12.00

    Інструктаж з правил особистої безпеки

    Іра Королець

    12.00-12.20

    Каво-перерва

     

    12.20- 14.00

    Гра «Нагодуй Петрика»

    Всі учасники

    14.00- 14.45

    Обід

    Іра Королець

    14.45-16.15

    Оцінка потреб як родини в цілому, так і кожного члена сім’ї окремо

    Всі учасники

    16.15-17.30

    Складання плану соціального супроводу

    Іра Королець

    17.30-18.00

    Підсумки

    Іра Королець

    2й день

    Час

    Назва

    Ведучий

    13.00 - 14.20

    Духовна складова, як мотивація та натхнення допомагаючий особі /ЦСССДМ

    О.Роман Прокопець

    Алла Горбач

    14.20-14.40

    Каво-перерва

     

    14.40-16.00

    Від розгорання до вигорання (теоретичний блок)

    Оксана Гривул

    16.00-16.20

    Каво-перерва

     

    16.20-18.00

    Від вигорання до розгорання (практичні навички)

    Оксана Гривул

     

    Досвід показує, що найефективнішою є робота, що виконується мотивованою командою, до якої входять спеціалісти з громадських, благодійних, релігійних та державних організацій. В рамках тренінгу до нас завітала Алла Горбач — керівник ЦССДМ ЛМР. Пані Алла розказала про структуру державних соціальних служб, їх повноваження та можливості. Під час спільних обговорень проблем соціальної сфери учасники дійшли висновку про необхідність налагодження співпраці між державою та НГО, про доцільність співпраці та доповнення можливостей та повноважень одне одного.

     

     

    Оксана Гривул — практикуючий психолог-психотерапевт, говорила з волонтерами про ризики та наслідки емоційного вигорання, а також про методи відновлення власних ресурсів. Адже, людина здатна допомагати комусь лише тоді, коли вона сама чується добре.

     

     

    На останок говорили про духовну складову, як мотивацію та натхнення допомагаючій особі разом з отцем Романом прокопцем.

     

     

     

    Величезне спасибі учасникам тренінгу: Наталі Гаєвській, Оксані Штибель, Христині Гупало, Олі Макогін, Марії та Юлії Вус, Марії Партиці, Світлані Соботі, Марті Дідулі, Наталії Вовк,  а також нашим гостям із м.Кам’янське — Олені Білоус, Оксані Копотило, Юлії Єрмоленко. Ви усі неймовірні!

     

     

     

     

    Окрема подяка усім тренерам: Ірині Королець, Аллі Горбач, Оксані Гривул та отцю Роману Прокопцю. Дякуємо, що ділитесь заннями!

     

    Якщо у вашій громаді також працюють групи підтримки та супроводу родин у складних життєвих обставинах, ми радо проведемо тренінг і для вас. Звертайтесь, ми відкриті до пропозицій та співпраці.

    Добрий сусід потрібен усім)))

     

    Більше
  • Тернопільщина, Львівщина, Волинь: молодіжні ініціативи, що змінюють українські села

    Ми продовжуємо розказувати про успіхи української молоді. Цього разу поговоримо про молодіжні центри у селах. Уявляєте? Вам не здалось, такі справді існують і продовжують створюватись.

     

     

    Чим на вашу думку займається молодь зі села? Які у вас асоціації викликає це речення? Дуже часто не надто приємні, еге ж? Але… Але є ті, хто ламає стереотипи. Вони багато працюють, працюють над тим, щоб змінити мислення своїх однолітків, щоб змінити вектори з занепаду на сталий розвиток, щоб зберегти життя своєї домівки - свого села.

     

    У чому загадка? Чому ці молоді люди не втікають зі села в Польщу, Німеччину, чому не втікають до міста? Всім же ж так комфортніше… Принаймні так кажуть, “всі так роблять”.

     

    Погляньмо на ці чергові три історії успіху молоді в селах. Так у чому ж їхній секрет?

     


    Історія перша (четверта). Село Нирків. Ґалатиґа: Простір для альтернативної освіти та розвитку громади

     

    Область: Тернопільська

    Район: Заліщицький

    Населення: 1 013 ос.

    Організатор: ГО “Інша освіта”

     

    “Мене звати Василь, я живу в селі, я випиваю кожного тижня. Що з цього неправда?” - приблизно так розпочинається наше знайомство з Василем Кулевчуком - одним із координаторів нирківської молодіжної платформи. Легка усмішка на обличчі Василя свідчить про те, що зачепив він цією тезою основний стереотип про сільську молодь. І все було б весело, якби не було так гірко.

     

    Над створеням освітнього простору “Ґалатиґа” команда працює вже з липня 2017 року: наметовий табір, облагороджена територія колишньої школи, розмальовані стіни, налагоджена комунікація з сільською радою та дирекцією школи - ось перші вагомі результати.  

     

    Попереду тривалий і нелегкий період комунікації з селянами, налагодження програми діяльності платформи та розвиток. Адже тільки освітнім простором Ґалатиґа не обмежиться. Справа в тому, що в Ниркові, в урочище Червоне, є Червоногородський замок і Джуринський водоспад, який протягом року відвідують тисячі туристів. Ідея молоді створити на базі молодіжного центру освітній простір -  соціальне підприємство. Це  забезпечило сталий розвиток платформі та тих людей, для яких вона створена.

     

    А вже з початку грудня Ґалатиґа наповниться активностями: вечорами якісного кіно, творчими майстернями, лекціями. У передчутті зимових свят молодіжна платформа обіцяє стати справжньою майстернею Святого Миколая.

     

    Команда організаторів платформи: Василь Кулевчук, Марія Безушко, Андрій Боднар.

     

    Молоде Ниркова, нехай Миколай завітає і до вас зі щедрим подарунком на розвиток вашої справи. Великої справи.

     

    Історія друга (п’ята). Село Деревня. Молодіжний простір «Хата Читальня»

     

    Область: Львівська

    Район: Жовківський

    Населення: 1 418 ос.

    Організатор: Ініціативна група “За розвиток села Деревні”

     

    Сам для себе своїми руками - ось такий цікавий основний сенс створення цієї молодіжної платформи. Організатори прагнуть створити та координувати сільський відкритий простір, у якому селяни зможуть втілювати свої ідеї у життя.

     

    Запустять молодіжну платформу створенням “Центру розвитку талантів і ремесел”, який об’єднає вокалістів, бджільників та народних майстрів над реалізацією унікальної програми для селян.

     

    Молодіжний простір міститиметься у старій дерев’яній хаті. Координатори кажуть, що продовжують славну традицію діяльності довоєнних читалень Товариства «Просвіта», які активно сприяли громадській освіті, розвитку національної самосвідомості та українського визвольного руху в кінці ХІХ – першій половині ХХ ст.

     

    До кінця лютого 2018 року простір Читальні буде наповнено також регулярними кінопоказами, лекціями, а також молодь видаватиме власну “Файну газету”.

     

    Команда організаторів: Богдан Зелений, Марія Павлицька та Галина Галилей

     

    Історія третя (шоста). Село Лежниця. Молодіжний простір “SeloHUB”

     

    Область: Волинська

    Район: Іваничівський

    Населення: 443 ос.

    Організатор: Молодіжний ресурсний центр «Нові крила»

     

    У нас є ОТГ, то чому ж не створити простір для розвитку молоді? Так подумала і молодь Лежниці, залучилась підтримкою Молодіжного ресурсного центру «Нові крила» з Нововолинська і почала діяти.

     

    Молодіжним хабом стане оновлена частина бібліотеки із сучасним молодіжним стилем. В селищі молоді люди не мають альтернативного місця відпочинку та реалізації свого потенціалу та таланту. То ж організатори прагнуть показувати молоді, що життя в селі є і не потрібно з нього втікати, щоб реалізуватися та розвиватися.

     

    Ідея проекту - створити відкритий простір для молодих людей з громади, в якому вони будуть почувати себе вільно. Молодь зможе проводити там свій час та дозвілля, відвідувати заходи від організаторів, пропонувати та проводити власні заходи. Брати безпосередню участь в житті громади, вчитися та відстоювати свою громадську позицію.

     

    Команда організаторів: Павло Медина, Андрій Бомк, Іван Рудь та Наталія Мацьоха.

     

    Зараз у хабі період активних робіт із облаштування простору. Якщо хочете долучитися та підтримати молодь, то контактуйте з ними через сторінку в Фейсбуці.

     

     _________________

    Підтримку у створенні та/чи налагодженні роботи цих молодіжних платформ надала БО “Львівська освітня фундація” в рамках ”Програми підтримки створення молодіжних платформ у селах та містечках”.

     

    Перші три історії можна прочитати тут

    Більше
  • 9 молодіжних ініціатив, що змінюють малі громади. Частина I

    “А тобі що найбільше треба?.. Ти точно з того маєш якусь вигоду. Пішов вчитися до міста і став занадто розумним…” Часто ми таке чуємо на вулицях, у транспорті, правда ж? У цьому тексті ми, власне, і розкажемо про тих, кому “найбільше треба”.  Про людей, що намагаються різко збільшити кількість тих, хто "точно з того має якусь вигоду".

     

    Хто всі ці люди? Чи вони герої? Чи вони лідери? Аналізуйте та робіть висновки самостійно. Ми ж лише розкажемо 9 коротких історій.

       

     

    Усі вони молоді та амбітні. У кожного свій  унікальний досвід, але є те, що їх об’єднує: цим молодим людям набридло чекати поки прийде ефемерний “хтось” і розпочне у їхній громаді зміни. Вони не бояться відповідальності, готові йти вперед, падати,але не зупинятися. Ці люди готові об’єднувати інших молодих людей і показувати їм інше життя. Те, якого не побачиш у телевізорі, не навчишся від батьків, не зустрінеш, тиняючись по вулицях. Життя у постійному русі вперед, де молодь має місце для розвитку та творення справжньої спільноти. Вони створюють молодіжні центри та платформи у своїх громадах.

     

     

     

    Історія перша. Селище Покотилівка. Молодіжна платформа “Велодача”

     

    Область: Харківська

    Район: Харківський

    Населення: 10 350 ос.

    Організатор: ГО “Велодача”

     

    Відсутність ефективної комунікації між жителями села,  а також відсутність освітніх та культурних подій надихнуло учасників проекту розробити креативний майданчик для обміну думками та ідеями, де проходили б різноманітні лекції, освітні події, кіноклуби, тощо...

     

    Велодача - це молодіжна платформа, що активно розвивається та бажає змінювати на краще навколишній світ.  Зараз у платформі кипить робота: на базі  міні рампи для катання на bmx (прим. bmx – Bicycle Moto Cross, вид екстремального велоспорту), створеної раніше, створюється лекторій під відкритим небом.

     

    Команда платформи: Костів Марія та Костромицький Василь.

     

    “Ідея створити майданчик для обміну думками не нова, однак вкрай важлива для невеликого селища. В Покотилівці ми вирішили зробити розробити цей майданчик на Велодачі. Як результат, після закінчення проекту в селищі з`явиться місце для проведення open air заходів, на яких, сподіваємось, буде розкриватися творчий потенціал нашої громади!” - розповідає керівник проекту Марія Костів

     

    А ось сторінка "Велодачі"у Фейсбуці.

     

     

     

    Історія друга. Місто Пустомити. Молоджна платформа “Білка”

     

    Область: Львівська

    Район: Пустомитівський

    Населення: 9 111 ос.

    Організатор: ГО “Твій простір”

     

    ГО “Твій простір” - це молодіжні навчальні програми, творчі вечори та кінопокази, велопробіги та фестивалі. А віднедавна ще й молодіжна платформа…

     

    “Білка - це нестримний рух, наполегливість та стиль життя. Будь білкою”.

    Білка - молодіжний простір міста Пустомити, де можна весело й з користю провести час, завести нові знайомства, дізнатися більше про актуальне життя містечка й долучитися до громади місцевої молоді.

     

    Актив молодіжного центру - це троє креативних людей: Крисько Іван, Серняк Любомир та Степований Андрій.

     

    На наступні півроку хлопці поставили собі дві основні цілі:

    -  стати майданчиком для співпраці молоді з владними структурами, бізнесом і церквою;

    - стати приємним місцем зустрічі для спільного відпочинку та навчання молоді.

     

    “Білка” обіцяє стартувати вже у листопаді, то ж вже невдовзі можна буде відвідати лекцію “Назад в минуле, сміливо – в майбутнє. Історія міста Пустомити” чи, наприклад, акустичний вечір - виступ гурту “Тепло”. Або ж… локальний аналог всесвітньо відомого TED x.

     

    А за новинами від цієї команди можна слідкувати тут.

     

     

     

    Історія третя. Місто Рожище. Відкритий простір для молоді “Цитрус”

     

    Область: Волинська

     Район: Рожищівський

    Населення: 13 245 ос.

    Організатор: ГО “Молодіжна платформа”

     

    Перед початком проекту команда платформи провела опитування, відповідно до якого  61% опитаної молоді готові волонтерити чи займатися громадською роботою, проте вони не знають де можна реалізувати себе.

     

    Створювати умови для молоді, допомагати їй у розвитку та презентувати можливості взялись Сеняда Ірина, Манюхіна Аня та Зенц Юлія.

     

    “ В рамках нашого проекту, ми відкриємо постійно діючий, відкритий простір для молоді “Цитрус”. Вже майже рік ми проводимо різного роду ініціативи на базі приміщення за адресою вулиця Шевченка, 1Д, проте хочемо запустити цю роботу системно із чітким розкладом у форматі клубів для молоді”, - кажуть організатори.

     

    Платформа вже розпочинає наповнюватись системними заходами та ініціативами, такими як Клуб “Персона”, що передбачає регулярні освітні та надихаючі зустрічі з успішними людьми, або ж клуб вивчення англійської мови “EnglishOK club” з волонтером Корпусу Миру.

     

    Перша активність у платформі - ігрофікований захід із  волонтеркою Корпусу Миру Елісон Стонер  “Як волонтери змінюють світ” відбувся 29 жовтня.

     

    А вже у грудні на базі рожищенського “Цитрусу” відбудеться перший молодіжний форум міста, метою якого є розробка “Дорожньої карти реформування молодіжної політики м. Рожище”

     

      _________________

    Підтримку у створенні та/чи налагодженні роботи цих молодіжних платформ надала БО “Львівська освітня фундація” в рамках ”Програми підтримки створення молодіжних платформ у селах та містечках”.

    Більше
  • “Осіння соціальна школа “Старшого брата”: як це було!
    "Старший брат" не оминає нагоди разом провести час зі своїми лідерами та зустрітися у Львові. Цього разу ми мали надзвичайно цікаву сезонну зустріч. Школи "Старшого брата" роблять акцент на корисному дозвіллі, навчанні та знайомстві з проектами "Львівської освітньої фундації". 
     
    27-29 жовтня 2017 року 50 учасників програми "Старший брат", серед них  матері, дітки та наставники, знову приїхали до Львова. В рамках Школи було проведено близько 10-ти майстер-класів та екскурсій для дітей, а дорослі навчалися та практикували навики волонтерства. 
    Дякуючи підтримці наших партнерів RAZOM for Ukraine та Toy-Drive, дітки у рамках школи змогли власноруч зробити стільці, помалювати на піску, повозитися на ковзанці та отримати гарні набори шкільного приладдя. 
    Наставники та матері діток теж не залишилися без діла. Наставники допомагали навести порядок у сім'ї самотнього батька у рамках проекту "Добрий сусід", а в цей час матері діток разом сортували одяг спільно із Львівською спільнотою взаємодопомоги. Вже вдруге поспіль ми акцентуємо на соціальній складовій, щоб поширювати їдею допомоги один одному у громаді. Вважаємо, що саме це є гарантом побудови сильного громадянського суспільства. Цього разу три проекти "Львівської освітньої фундації", а саме - "Старший брат", "Будуємо Україну разом" та "Добрий сусід" - працювали на одному об'єкті - в будинку самотнього батька. Годі й жадати сильнішої синергії та поєднання проектів ЛОФ, що є важливим завданням нашої організації. 

    "Старший брат" не лише надає через менторство психоемоційну підтримку діткам, а й формує лідерів, які мають сміливість та бажання брати на себе відповідальність за громаду, сім'ю, сусіда. Саме тому програма школи завжди дуже насичена та різнопланова і містить елементи волонтерства, мистецьких практик та навчання.
    Нашими партнерами у Львові у процесі проведення Школи були: НРЦ "Джерело", Перша Львівська Медіатека,Соціальна майстерня, Сенсотека, King Cross Leopolis, UCUkids, Центр Анімації, ЛКП "Лев" та ін.
    Щиро дякуємо нашому жертводавцю Фонду Джинджер УКОФ за підтримку проекту та моживість  розвивати напрям наставництва в Україні щодня.
    Більше
  • “Осіння соціальна школа”: атмосфера, допомога та навчання

     

     

    "Осіння соціальна школа "Старшого брата" вже незабаром проходитиме у Львові для всіх наставників, діток та матерів програми "Старший брат". Захід має формат інтерактивної зустрічі наставників та діток всієї країни з метою знайомства, навчання та проведення часу разом. Школа триватиме 27-29 жовтня на різних локаціях Львова. Серед них: Перша Медіатека, де наставники та матері матимуть зустріч з психологами-тренерами, Центр Митрополита Шептицького, НРЦ "Джерело", Соціальна майстерня, ЛКП "Лев" та багато інших яскравих місць Львова.

    Як завжди, у рамках Школи ми навчаємося, досліджуємо, знайомимося та відпочиваємо. Школа носить також супервізійний характер - наставники мають змогу поговорити, обмінятися думками, ідеями, проблемами, що виникають та спільно із психологами шукати їх вирішення.
    Ідея того, що Школа не може носити лише розважальний характер, породила задум волонтерити у рамках заходу. "Літня соціальна школа", яка тривала 16-18 червня, була першою такою спробою. Тоді волонтери-наставники "Старшого брата" прибирали приміщення, сортували одяг та лагодили вікна та шафу в будинку самотнього батька, який хоче повернути двох зі своїх п’яти дітей під постійну опіку.

     

     

     

    Учасники Осінньої школи допомагатимуть одній молодій сім'ї, яка намагається повернути під опіку двох своїх дітей. Окрім них, через погані умови проживання під загрозою вилучення також перебуває третє дитя - двомісячний Михайлик. У сім'ї вдома ми хочемо перефарбувати стіну та навести лад у дитячій кімнаті. Така співпраця можлива разом із програмою "Добрий сусід", яка також є програмою “Львівської освітньої фундації” та має на меті забезпечити умови для проживання діток у сім’ї, а не в державному закладі опіки.

    Для діток героїв АТО “Осіння соціальна школа” - це, перш за все, освітній компонент. Організатори програми намагаються якомога більше пристосувати програму під вікові особливості діток та щоразу змінюють сет майстер-класів та екскурсій. Цього разу одна їз наших наставниць - Наталя Леонова - проведе майстер-клас хімічних дослідів із молока, оцту, соди та соняшникової олії. Також у програмі Школи є можливість спробувати себе у скалелазанні, виготовленні новорічних прикрас з нитки та здобути навики створення скетчів-рисунків, майстер-клас з яких нам погодилися провести на майданчику UCUkids. Щоразу з дітками ми намагаємося робити щось значне своїми руками. Нам у цьому дуже допомагають волонтери “Соціальної майстерні”, спільно з якими у рамках програми “Старший брат” ми вже робили книжкові шафи-стелажі, лампи-песики і цього разу маємо намір робити стільці. Для дітей є неймовірно важливим фактом те, що стілець, зроблений їхніми руками, тепер прикрашатиме їхню кімнату. І користь розвитку дрібної моторики ніхто не відміняв;)

     

     

     

    Це лише незначна частина того, що спільно із наставниками, дітками та матерями ми хочемо побачити та спробувати цієї “Осінньої соціальної школи”.

    Незмінно дякуємо нашим спонсорам Фонду Джинджер УКОФ та маємо радість поділитися з Вами новинами про співпрацю з фондом “Разом для України”, який покриває значну частину коштів, які підуть на організацію “Осінньої соціальної школи “Старшого брата”. Велика подяка кожному, хто в нас є, хто є з нами і хто хоче приєднатися. Будуємо мережу дружби та підтримки для діток наших воїнів. .  

    Більше
  • 8 цікавих фактів про життя польського села. Що можуть перейняти громади в Україні?

    Нещодавно координатор програми “Розвиток волонтерства в громадах” Станіслав Клосовський разом із 30-ма молодими та активними з України та Польщі взяв участь у тижневому проекті “Молодий громадянин - досвідчений підприємець”. Кілька спостережень та висновків про життя середньостатистичного села в Малопольському воєводстві Польщі читайте нижче.

     

      

    Фото Анни Біловус

    Протягом тижня молоді люди відвідали Urząd Marszałkowski Województwa Małopolskiego, де мали можливість поспілкуватися з представниками владних структур Малопольського воєводства про державну політику у сфері розвитку сільських територій.  А також низку агротуристичних господарств, готельних комплексів, пансіонатів та інших об’єктів сільського господарювання, а ще більше десятка об'єктів культурної та історичної спадщини.

    Отже, чим живе польське село та що доброго ми можемо перейняти у сусідів для розвитку своїх громад?

     

    1. Самоорганізація. Польські села мають громадське життя, організоване самими селянами. Чи завжди там акцент на молодь? Ні, акцент на різні вікові групи, адже не всюди молодь є і готова до змін. Яскравий приклад такої самоорганізації - це нереально жива та енергійна організація "Коло сільських господинь" у селі Стромовці Вижні. Жінки пенсійного віку власними силами за підтримки ґміни утримують великий будинок в центрі села, мають в ньому гарний етнографічний музей, коференц-зал, кухню, а також відроджуть стародавні ремесла, зокрема, ткацтво на давньому, "ледве теплому" верстаті.
    2. Переосмислення або повернення до джерел. Більшість агротуристичних господарств, які приймають гостей, діляться автентикою, вони пропахнені, пронизані, прокурені, продимлені і підперезані автентикою. Люди бережуть, люблять, але не ховають, а гордяться і показують себе, свою істину.
    3. Бізнес ”по-новому”. Польські села наповнені чудовими прикладими бізнесу “по-новому”. Система локального бізнесу в польських селах - це гарний приклад для нас. Рослинництво, травинництво, переробка продукції на невеликих фермах забезпечує гідне життя села, оскільки власниками невеликих агробізнесів є місцеві люди, а не великі агропідприємства. Це сприяє створенню у селі так званого середнього класу.
    4. Здорова конкуренція. Були ми в туристичному регіоні, тому багато чули про конкуренцію. Дуже часто я запитував як вживаються в одній громаді кілька власників однотипних господарств, що орієнтовані на туристів. Так ось,  ці люди навіть "діляться гостями", якщо у тому є потреба.
    5. Синергія. Уявіть собі наступне: ґміна,як юридична особа, може бути членом громадської організації і платити членські внески. Ну і за рахунок ґрантових коштів, які залучає ця ГО з великих фондів (переважно європейських), може реалізовувати проекти  у своїх населених пунктах (культурні, соціальні, туристичні, інфраструктурні і т.д.). Складна і на перший погляд незрозуміла система, але вона працює. І працює так, що влада і громадянське суспільство на локальному рівні взаємодоповнюють одне одного, а не перекрикують чи конкурують.
    6. Активність. Динаміка сільської місцевості в Польщі зростає... Сільське населення повертається з великих міст. І на них вдома чекають бібліотеки, школи і центри розвитку. Які творять та підтримують самі люди.
    7. Збереження історичної та культурної спадщини. Польська держава береже пам’ятки! У Малопольському воєводстві немає жодного дерев'яного костелу, що був би побитий бляхою. Усі з оригінальною, автентичною душею всередині.А ще завжди особливо вражає Шлях дерев'яної архітектури, не тільки як засіб для заробітку, але й для розвитку... Насамперед самих селян.
    8. Культура, культура і ще раз культура. Якщо з освітою складніше, то культура в селах розвивається стрімко. У селах навіть хори з костелів мають окремі тематичні концертні програми, з якими виступають в околичних громадах. Хоча так звані центри чи будинки культури є не у кожному населеному пункті. А ще села наповнені культурних життям для людей солідного віку. Це те, чого мега-мега бракує нам.

     

    Фото зі сторінки проекту у мережі Фейсбук

     

    Проект „Młody obywatel – dojrzały przedsiębiorca. Polsko-ukraińskie inspiracje dla terenów wiejskich” отримав дофінансування з Польсько-Української ради обміну молоді з дотації Міністра національної освіти Польщі.

    Більше
  • Міцна родина – міцна Україна – фестиваль родин на Жидачівщині

    У неділю, 1 жовтня 2017 року, в селах Іванівці та Туради відбудеться перший фестиваль родин “Міцна родина - міцна Україна”, що має на меті сприяти активізації та розвитку сільської молоді та розвитку волонтерського руху в малих громадах.

     

     

    “Україна починається з кожного з нас, Україна - це кожна родина, кожна громада. Ми віримо, що будуючи міцні родини та громади ми будуємо міцну державу” - зазначають організатори.

     

    Організаційна команда фестивалю - це гарний приклад справжньої співпраці та синергії, оскільки до неї входять  парафія УГКЦ с.Іванівці, парафія УГКЦ с. Туради, Народні доми с.Іванівці та с.туради, Іванівцівська ЗОШ I ступеня, Турадівська ЗОШ та Вільховецька сільська рада.

     

    У рамках фестивалю відбудеться святковий концерт, низка майстер-класів (аквагрим, твістинг та ін.), козаціькі розваги та святкова ярмарка.

     

    А також кожен зможе почастуватись смачним кулішем та місцевою сільською випічкою, повеселитись під спів і танці.

     

    Чекаємо усіх охочих у неділю, 1 жовтня, о 14.00 на в’їзді із Жидачева у с.Туради.


    Фестиваль підтримують  БО “Львівська освітня фундація”, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада та Департамет з питань культури, національностей та релігій ЛОДА.

     

    Фестиваль відбувається в рамках програми “Мистецьке таборування при Народних домах Львівщини”.

    Більше
  • Школа відповідального служіння – старт для розвитку громади

    Цього тижня у Львівській освітній фундації стартував проект “Школа відповідального служіння”, що має на меті підвищити якість соціального служіння в громадах через активізацію мешканців локальних громад.

     

    Першою в проекті бере участь громада с. Вибранівка, що на Жидачівщині (Львівська область). Протягом чотирьох днів активні громадяни села разом з місцевим священиком та старостою працюватимуть над визначенням проблем громади, оцінкою ресурсів та потенціалу громади.

     

     

    Навчальна частина проекту спрямована на розвиток умінь з побудови команди, ефективної комунікації, планування проектної діяльності в контексті стратегічних планів розвитку та пошуку ресурсів (матеріальних, нематеріальних) на її здійснення.

     

    Місія проекту - це створення “інклюзивної громади”, тобто інтеграція та залучення до життя громади соціально вразливих категорій населення. Важливу роль у цьому процесі виконує парафіяльна спільнота. Саме тому представники цієї спільноти є ключовими членами команд-учасників проекту.

     

    “Проект спрямований на комплексний розвиток громади, окрім навчальної програми кожну з громад протягом року супроводжуватиме наставник, який допомагатиме учасникам у реалізації розробленого проекту. Громади самостійно готуватимуть фандрейзингові заходи для залучення ресурсів на його реалізацію, після чого отримають дофінансування від Львівської освітньої фундації”, - розповідає координатор проекту Наталя Шалата.

     

    Проект реалізовується Львівською освітньою фундацією за підтримки ICCO Cooperation

     

    Більше
  • Конференція “20th years FICE Europe and the current Hungarian Child Care Law”

     

    18 - 19 вересня 2017 року у м.Естергом (Угорщина) відбулась велика міжнародна конференція, присвячена 20-й річниці створення FICE Europe та сучасного Угорського законодавста стосовно опіки над дітьми (International Conference on the 20-th anniversary of FICE Europe and the current Hungarian Child Care Law)

     

    Організація FICE International була заснована 1946 році, у Трогені (Швейцарія). Після другої світової війни велика кількість дітей в Європі втратила батьків, рідний дім, та була поселена в інституційні заклади опіки. Щоб змінити якість життя цих дітей  FICE International працювала з великою кількістю Європейських країн, започаткувавши дискусію стосовно обставин життя дітей в інтернатах, покращення якості життя цих дітей, та забезпечення для них гарного майбутнього. Ці цілі є незмінними протягом усього часу існування організації. Вся робота FICE International зосереджена на дітях, які не можуть жити й виховуватись в біологічних родинах. Весь фокус змін, що стосується покращення якості життя дітей, був побудований на усвідомленні, що найкращим для дитини є зростання в родині, або в закладі родинного типу. З часом FICE International розвинулась в інтерконтинентальну мережу, і зараз має представництва в Сполучених Штатах, Канаді, Південній Америці, Африці, Азії, Австралії та Європі.

     

    FICE Europe відкрила перший офіс в Парижі у 1997 році. У 2017 році 14 Європейських країн є членами мережі FICE Europe. Ця організація співпрацює з Eurochild, Unicef, SOS Children villages, International Foster Care Organization, Ensact, Celsis and Europian Social Network. Велика кількість професіоналів ділиться своїми найкращими знаннями та досвідом, для створення цікавої та зрозумілої мережі.

     

    Україну на цій конференції представляла команда Львівської Освітньої Фундації.

     

     

    Конференцію відкрила Gitta Griffioen, президент FICE Europe. Вона зазначила, що деінституалізація відбувається в найкращий спосіб лише тоді, коли за основу беруться інтереси та права дитини. Також вона сказала, що такі конференції є надзвичайно важливими для підвищення рівня професіоналізму, для отримання нових знань, обміну досвідом, для налагодження контактів. Усе це, на думку доповідачки, дає величезний імпульс для розвитку.

     

    Karoly Czibere, Державний Секретар соціальних справ та соціальної інклюзії (Угорщина) доповіла, що опіка над дітьми не обмежується лише безпекою. Опіка над дітьми — це також опіка над їхніми родинами. Особливої ваги в цьому напрямку соціальної роботи надають турботі про родини, в яких є діти молодше 3-х років. Також уряд Угорщини впроваджує програму забезпечення підручниками та учбовим приладдям дітей, чиї родини перебувають у скруті. Такі діти також регулярно отримують в школах безкоштовну гарячу їжу. Якщо вищеописаних заходів виявляється недостатньо для підтримки родини, держава надає асистента, який допомагає родині у подоланні кризи.

     

    Ibolya Czegledy, Програмний радник з альтернативної опіки, SOS Children Villages International, зауважила, що для підтримки та турботи потрібен індивідуальний план для кожної дитини, оскільки є велика кількість категорій дітей, що потребують опіки, і кожна така категорія має свою специфіку.

    Martine Tobe, Kinder Perspectief (Нідерланди) в своїй доповіді говорила про важливість післяінституційної опіки. Програми, що навчатимуть побутових навичок та даватимуть емоційну підтримку випускникам інтернатів.

    Світовою тенденцією, що на практиці довела свою ефективність, є залучення до роботи в післяінституційних програмах колишніх випускників інтернатів. Їхня присутність в програмах в роботі з молоддю додає розуміння ситуації з середини, а також викликає значно більшу довіру з боку випускників-учасників програм. Також колишніх випускників інтернатів активно долучають до розробки стратегії роботи з “aftercare” категорією.

     

    Roland Stubi, FICE Switzerland, доповідав про використання наркотичних засобів в лікуванні психічних розладів у дітей. “Кожна людина залежна від чогось, але не кожна залежність має зовнішні прояви. Будь-яка речовина у світі може стати наркотиком при неналежному використанні. Найбільша небезпека наркотиків в тому, що не так складно спинитись, як складно не почати вживати знову”. Уся презентація пана Stubi була побудована на прекрасній метафорі стосовно кишенькового ножа. Сам по собі ніж не може бути ні хорошим, ні поганим - це просто ніж. Він може позбавити когось життя, ставши зброєю, або він може врятувати життя, допомогти в побуті. Те саме стосується наркотичних засобів, які використовують в медичних цілях. Вони можуть допомогти дитині позбутись психічного розладу, але можуть призвести до залежності, або спричинити ускладнення. В кінці презентації містер Roland дістав із кишені з десяток кишенькових ножів, і почав роздавати їх учасникам конференції. тут же з”ясувалось, що це не ножі, а лише шоколадки, які мають дуже подібний вигляд. Цією дією він вкотре підкреслив відносність узагальнень, і важливість розгляду кожного конкретного випадку.

     

    Catelijne Sillevis, NIDOS (Нідерланди), розповіла про те, що Європа має зараз нові виклики у роботі. У Нідерландах найбільший відсоток серед дітей, що потребують специфічної опіки, складають діти мігрантів. Грамотна стратегія роботи з ними — основний виклик для більшості європейських організацій, що опікуються дітьми.

    “Нідерланди не є транзитною Європейською країною, майже усі родини, що приїжджають до нас, залишаються тут назавжди. Проте рішення про еміграцію завжди приймається дорослими членами родини, діти ж не з власної волі назавжди покидають рідну домівку, друзів та родичів. Діти, як і родини в цілому, стикаються з великою дилемою. Вони постійно шукають баланс між збереженням власної ідентичності та спробами інтегруватись в нове суспільство. Надважливим завданням організацій, що опікуються дітьми, є боротьба з дискримінацією, стигматизацією та навішуванням ярликів на дітей мігрантів. Адже дитинство не має національності. Більшість цих дітей має свої страшні таємниці, ми не знаємо всієї історії їх довгих мандрів з рідного думу у Нідерланди. Більшість із них має досвід сексуального насильства. Вони не почуваються тут бажаними гостями, скоріше, розгубленими мандрівниками, що втратили дім. Вони, як і решта дітей в усьому світі, потребують миру, тиші, любові та відчуття безпеки”.

     

     

    На конференції ми почули незвичну і суперечливу тезу: “Не важливо, де виховується дитина, головне — це якість виховання, яке вона отримує”. Таке твердження йде у розріз з нашими особистими та загальноукраїнськими уявленнями про якісну опіку над дітьми та молоддю. Цієї думки притримуються представники Західної Європи, країн з розвинутою демократією. Натомість, ми та делегати усіх “посттоталітарних країн” категорично не згідні з подібним твердженням. Найімовірніше, подібний підхід можна використовувати в країнах, де давно уже не існує інтернатів в такому вигляді, як у нас, і де інституційна опіка має зовсім інше обличчя.

    Ми  глибоко переконані, що найкраща й найефективніша форма опіки над дітьми-сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування — це родина. І найкращий спосіб подолання проблеми сирітства — це підтримка біологічної родини. Превентивні заходи, спрямовані на збереження родини та дітей у ній. Інтернатна система в тому вигляді, в якому вона існує в Україні зараз —  вартісна та неефективна.

     

    Участь у конференції дала можливість познайомитись зі світовими тенденціями, що  стосуються опіки над дітьми та молоддю, познайомитись з титанами соціальної сфери, що вже десятиліттями працюють над покращенням якості життя дітей в усьому світі. Більшість експертів, з якими вдалось поспілкуватись, дуже зацікавлені в співпраці з Україною.

     

    В плані деінституалізації Україна зараз знаходиться на низькому старті. Законодавча база врегульована, державна програма чудова. То ж справа за грамотною імплементацією. Це важкий та тривалий в часі процес. Потрібно багато працювати з соціумом, щоб пояснити суть, потрібно провести навчання для працівників інтернатних закладів, більшість із них має пройти перекваліфікацію. Наразі частина учасників процесу вважає, що деінституалізація — це буквальне закриття інтернатів на великий замок, що це фізичне їх руйнування. Окрім того, переважна більшість людей, що працюють в цій системі, дуже налякані, оскільки бояться втратити роботу. Це природні переживання, людей найчастіше лякає усе нове й незрозуміле. Саме тому на початку грудня цього року ми також плануємо провести конференцію. До нас приїдуть представники країн, що вже провели деінституалізацію, поділяться практичним досвідом, розкажуть про труднощі та досягнення. Під одним дахом ми хочемо зібрати державних працівників соціальної сфери, представників релігійних, благодійних та громадських організацій. Разом ми будемо шукати шляхи ефективного втілення Державної програми Деінституалізації інтернатної системи.

     

    Just do DI!!!

    Більше

Благодійники: